Пархомчук Василь Васильович

Василій Васильович Пархомчук (нар. 1946) — радянський і російський фізик, спеціаліст у галузі фізики прискорювачів та накопичувачів заряджених частинок, член-кореспондент РАН (1997), академік РАН (2016).

Пархомчук Василь Васильович
Народився	1 вересня 1946(1946-09-01) (79 років)  Торчин, Коростишівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Росія  СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	Новосибірський державний університет[1]
Галузь	фізика високих енергій[d] і фізика елементарних частинок
Заклад	Інститут ядерної фізики імені Г. І. Будкера СВ РАНd Новосибірський державний університет
Вчене звання	професор[d] і академік Російської академії наук
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Будкер Герш Іцкович[1]
Аспіранти, докторанти	Vladimir Shiltsevd
Членство	Commission on Pseudoscienced
Нагороди	Robert R. Wilson Prized (2016)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пархомчук.

Біографія

Народився 1 вересня 1946 року у с. Торчин Потіївського району Житомирської області Української РСР.

В 1964 році закінчив фізико-математичну школу в Академмістечку Сибірського Відділення АН СРСР.

У 1969 році закінчив фізичний факультет Новосибірського державного університету.

З 1969 року працює в Сибірському відділенні АН СРСР (пізніше — СВ РАН), пройшовши шлях від стажера-дослідника до завідувача лабораторією (з 2004 року) Інституту ядерної фізики (ІЯФ) СВ АН СРСР (зараз це — Інститут ядерної фізики імені Г. І. Будкера СВ РАН).

У 1997 році обраний членом-кореспондентом РАН.

У 2016 році обраний академіком РАН.

Наукова та громадська діяльність

Проводить дослідження методів електронного охолодження пучків заряджених частинок, а також динаміки частинок у лінійних та циклічних колайдерах.

За його активної участі було відкрито ефект швидкого електронного охолодження, який дозволив одержати унікальні за своїми параметрами пучки заряджених частинок. У реалізації цього методу запропонував важливі ідеї, такі як ефекти «сплющеності» електронного розподілу, «швидкого» охолодження, дослідним шляхом підтвердив можливість охолодження пучків до температури менше 1 К.

Провів ряд експериментів порівняно з можливостями стохастичного та електронного охолодження. Вивчаючи когерентну стійкість охолоджених пучків, виявив явище переходу дробових шумів у теплові при охолодженні протонів.

Автор нової конструкції іскрового лічильника.

Керівник нового концептуального проєкту електронного охолодження для іон-іонного колайдера RHIC, робіт зі створення в 1997 році в ІЯФ СВ РАН електронного охолоджувача для важко-іонного синхротрона SIS18 в Дармштадті, що дозволив збільшити іонні струми, накопичені у синхротроні, у сотні разів.

Керував запуском у 2003 році у Китаї принципово нової установки електронного охолодження з керованим профілем електронного пучка.

Автор робіт із проєктування першого в РФ прискорювального надчутливого мас-спектрометра для проведення комплексних досліджень у геології, екології, археології, лімнології та інших напрямках науки.

Член Міжнародного консультативного комітету з електронного охолодження Ланжоу (Китай).

З 2013 року входить до складу Комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень^[2].

Веде викладацьку діяльність на кафедрі загальної фізики в НДУ та Фізико-математичній школі при НДУ.

Основні праці

• Глубокое торможение электронного пучка в системе с продольным магнитным полем // Журн. техн. физики. 1976. Т.46, N 8. С.1678-1686 (в соавт.)
• Запуск установки электронного охлаждения на синхротроне SIS // XVII Совещание по ускорителям заряженных частиц. Протвино, 17-20 окт. 2000 г.: Аннот. докл. Протвино, 2000. С.14
• Исследование колебаний пространственного заряда в установках электронного охлаждения // Журн. техн. физики. 2003. Т.73, N 1. С.91-95 (в соавт.)
• Взаимодействие интенсивного протонного сгустка и электронного пучка в Тэватроне // Там же. N 8. С.105-110 (в соавт.)
• Вакуумная откачка электронным пучком // Приборы и техника эксперимента. 2006. N 3. С.160-162 (в соавт.)

Література

Ядерная физика. 1998. Т.61, № 1; Наука в Сибири. 2006. № 36.

Нагороди

• Медаль ордена «За заслуги перед Батьківщиною» І ступеня (2024)^[3].
• Медаль ордена «За заслуги перед Батьківщиною» II ступеня (1999)^[4]
• Державна премія Російської Федерації (у складі групи, за 2001 рік) — за цикл робіт «Метод електронного охолодження пучків важких заряджених частинок»
• Премія Роберта Вілсона (Американське фізичне товариство, 2016) — за вирішальний внесок у доказ принципу електронного охолодження, за випереджальний внесок в експериментальний та теоретичний розвиток електронного охолодження та за досягнення запланованих параметрів роботи електронних охолоджувачів для прискорювачів у наукових лабораторіях всього світу^[5].