Пастернак Ярослав Іванович

Яросла́в Іва́нович Пастерна́к (2 січня 1892, Хирів — 22 січня 1969, Торонто, Канада) — український археолог, доктор філософії, професор.

Пастернак Ярослав Іванович
Народився	2 січня 1892(1892-01-02) м. Хирів (тепер Самбірський район Львівська область)
Помер	22 січня 1969(1969-01-22) (77 років) Торонто (Канада)
Країна	Австро-Угорщина Чехословаччина  ЗУНР  Німеччина  Канада
Національність	українець
Діяльність	археолог
Alma mater	Львівський університет
Галузь	археологія
Заклад	Український вільний університет
Посада	директор музеюd
Вчене звання	професор, старший науковий співробітник
Науковий ступінь	доктор філософії
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Відомий завдяки:	розкопки в княжому Галичі
Брати, сестри	Пастернак Северин Іванович
Пастернак Ярослав Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пастернак.

Щодо інших людей з таким самим прізвищем, іменем та по-батькові див. Пастернак Ярослав Іванович (журналіст).

Життєпис

Народився в місті Хирів (тепер Самбірського району Львівської області).

1910 року з відзнакою закінчив Перемишльську державну гімназію, у 1910–1914 рр. студіював класичну філологію та археологію на філософському факультеті Львівського університету.

У 1914–1918 рр. служив у австрійському війську, після Листопадового чину в Галичині перейшов у ряди 7-ої Стрийської бригади Української галицької армії (УГА) (зокрема, 8 січня 1919 р. загін під його командуванням разом з іншими частинами УГА визволив Куликів, Жовкву^[1]), побував у Наддніпрянщині, влітку 1920 р. опинився в таборі інтернованих у Чехословаччині.

У 1922–1925 рр. продовжував археологічні студії в Карловому університеті Праги у всесвітньовідомого славіста Любора Нідерле, працював на кафедрі археології Українського вільного університету (УВУ). Захистив дисертацію «Руські Карпати в археології» і 26 березня 1926 р. одержав звання доктора філософії. У 1923–1928 рр. працював асистентом Державного Археологічного Інституту в Празі й провів великомасштабні археологічні дослідження на терені старої Праги, зокрема, на королівському замку «Градчани».

У 1928 р. повернувся до Львова, 1929 р. став дійсним членом НТШ і протягом 1928–1939 рр. очолював музей НТШ.

Найважливіші розкопки провів на терені княжого Галича (1934—1941), де відкрив Успенський собор з саркофагом Ярослава Осмомисла. В 1935 р. габілітувався на доцента УВУ в Празі, в 1936–1939 рр. та 1942–1944 рр. був професором греко-католицької Богословської Академії у Львові, в 1939–1941 рр. — професором і завідувачем кафедри археології Львівського університету.

У 1940–1941 рр. — старшим науковим співробітником Львівського відділу Інституту археології АН УРСР під час радянської окупації західноукраїнських земель.

У 1944 р. Я. Пастернак емігрував, був науковим працівником університету в Геттінгені, професором УВУ в Мюнхені, читав лекції у Боннському університеті. В 1949 р. прибув до Канади (Торонто), де й провів решту свого життя, активно працюючи над різними проблемами української археології.

Помер 22 листопада 1969 р. в Торонто. Похований на цвинтарі Парк-Лон.

Сім'я

Дружина — Марія Пастернакова (українська педагогиня, журналістка, критикиня).

Праці

• Коротка археологія західноукраїнських земель. — Львів, 1932
• Старий Галич. — Краків-Львів, 1944
• Пастернак Я. Археологія України: первісна, давня та середня історія України за археологічними джерелами. Наукове Товариство ім. Шевченка. — Торонто, 1961
• Пастернак Я. Важливі проблеми етногенези українського народу в світлі археологічних досліджень. Українське Історичне Товариство. — Нью-Йорк, 1971
• Нарис «Бучаччина крізь серпанок тисячоліть» в збірнику Бучач і Бучаччина.^[2]
• Пастернак Я. До проблеми поширення й хронології лінійно-стрічкової кераміки в Європі.  Українська Вільна Академія Наук Серія Археологічна. Трипільська культура на Україні Зб. 2. ч. 1 — Авґсбурґ, 1948
• Пастернак Я. Ранні слов'яни в історичних, археологічних та лінгвістичних дослідженнях. Записки Наукового Товариства ім. Шевченка т. 189.— Нью-Йорк, 1975
• Пастернак Я. Пояснення тризуба — герба Великого Київського князя Володимира Великого. Українське Видавництво «Пробоєм». — Прага, 1941

Вшанування

• Вулиця Ярослава Пастернака у Львові (раніше Рашинська).^[3]