Пасіка (Ізюмський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пасіка (значення).

Па́сіка — село в Україні, у Оскільській сільській територіальній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 45 осіб.

село Пасіка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Тер. громада	Оскільська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA63040130170066639
Облікова картка	Пасіка
Основні дані
Населення	45
Площа	0,3 км²
Густота населення	150 осіб/км²
Поштовий індекс	64361
Телефонний код	+380 5743
Географічні дані
Географічні координати	49°4′21″ пн. ш. 37°27′53″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	63 м
Водойми	Дінець
Місцева влада
Адреса ради	64340, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Оскіл
Карта
Пасіка
Пасіка
Мапа

Географія

Село Пасіка знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець, вище за течією примикає до села Яремівка, нижче за течією на відстані в 5 км розташоване село Богородичне (Донецька область), на протилежному березі — село Студенок.

Походження назви

Єдина доступна версія — на квітучих заливних луках заплави Сіверського Дінця розташовувалися панські і людські пасіки.

Історія

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ізюмського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Ізюмського району^[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 79 осіб, з яких 45 чоловіків та 34 жінки^[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 43 особи^[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Відсоток
українська	93,33 %
російська	6,67 %

Транспорт

• Автодорога Ізюм — Суха Кам'янка — Студенок — Святогорськ районного значення, автобусне сполучення з м Ізюм, зупинка — с. Яремівка (2,5 км ґрунтової дороги).

Екологія

• Найбільш екологічно чистий район вздовж р. Сіверський Донець нижче м Ізюм.

Об'єкти соціальної сфери

• Магазин — с. Яремівка, 2,5 км

Пам'ятки

• Заплавні частково заболочені луги, озера і стариці річки Сіверський Донець, річка Сіверський Донець з одного боку і Донецький кряж — з іншого створюють унікальну місцевість яка має народну назву «Веделиха» — річка «видєлує» (виробляє) кілька петель між горами і лісом, у закрутах — красиві піщані коси, місця для купання і рибного лову, малодоступні в зв'язку заболоченістю заплави. Улюблені місця стоянок і ночівель при сплаві по Сіверському Донцю. Слід зазначити, що саме це місце, а не розташоване нижче за течією Святогір'я, було названо «Донецькою Швейцарією»
• Лиса Гора — домінуюча над місцевістю висота, поросла листяним лісом, біля підніжжя якої Сіверський Донець підходить до Донецького кряжу і далі тече вздовж гір. Ще 20 років тому вершина гори дійсно була лисою, молодь з розташованих на березі наметових таборів «Романтик» та студентського табору Краматорського Індустріального інституту влаштовувала там вечори авторської пісні, зустрічі і зльоти. В даний час — заросла чагарником і ліщиною, важкодоступна.
• «Донецький терренкур» — пішохідна стежка вздовж берега Сіверського Дінця біля підніжжя Донецького кряжа від Лисої Гори до с. Богородичне. Отримала назву завдяки винятковій мальовничості, яку порівнюють з П'ятигорськими теренкурами.
• Розкопки в місцях стоянки людини часів палеоліту.