Пасічник Юрій Архипович

Пасічник Юрій Архипович (28 лютого 1937, Брусилів) — український науковець, професор, доктор фізико-математичних наук, викладач, Відмінник народної освіти України, фотохудожник, фотомандрівник, член НСФХУ.

Пасічник Юрій Архипович
Пасічник Юрій Архипович
Народився	1 березня 1937(1937-03-01) (88 років) Брусилів
Місце проживання	Київ
Національність	українець
Alma mater	Національний педагогічний інститут ім. М. Драгоманова
Галузь	фізика напівпровідників
Заклад	Інститут фізики напівпровідників НАНУ ім. В. Лашкарьова
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	член НСФХУ
Відомий завдяки:	публікаціям і патентам
Нагороди	Медаль «В пам’ять 1500-річчя Києва», медаль «Ветеран праці», Знак «Винахідник СРСР», знак «За наукові досягнення»
Особ. сторінка	facebook.com/profile.php?id=100008272690012

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пасічник.

Біографія

Народився 28 лютого (у паспорті 1 березня) 1937 р., в м. Брусилів, Житомирської обл.^[1] у сім'ї вчительки.

Закінчив Брусилівську середню школу у 1954 р.  Трудовий шлях почав учнем токаря, а потім працював токарем у Брусилівській МТС. У 1955 р. поступив на фізико-математичний факультет Київського Державного педагогічного інституту ім. М. Горького^[2], який закінчив з відзнакою по спеціальності «фізика і основи виробництва» у 1960 р.

1961 року розпочав працювати в інститут напівпровідників АН України (ІНАН України), де успішно закінчив аспірантуру (1970 р. — кандидат фізико-математичних наук, 1984 р. — доктор фізико-математичних наук) і до 1986 р. працював на посадах старшого інженера, молодшого, старшого і провідного наукового співробітника. За час роботи в ІНАН України захистив дисертації.^[3]

З 1986 року працював у НПУ ім. М. П. Драгоманова завідувачем кафедри загальної фізики. У 1992 р. отримав звання професора, а у 2012 р. вийшов на наукову пенсію.

Наукова діяльність

Проблемна наукова група «Оптики поверхні напівпровідників», якою керував професор Юрій Пасічник^[4], працювала у новому науково-технічному напрямі в галузі поверхневої оптики, коли вивчалась взаємодія інфрачервоного випромінювання з поверхневими і хвилевідними поляритонами твердотільних структур.

Наукові досягнення Юрія Пасічника полягали у передбаченні і дослідженні хвилевидних фононних і плазмон-фононних поляритонів в напівпровідникових системах з просторовою неоднорідністю діелектричної проникності в приповерхневому шарі. Аномальне поглинання випромінювання мікродомішками металів на поверхні напівпровідників і його пояснення взаємодією з плазмовими подляритонами^[5] .

Матеріали досліджень групи узагальнені у вигляді монографії «Спектроскопія залишкових променів» у 2001 р.^[6] Ці методи захищені авторськими свідоцтвами на винаходи та патентами..^[6] Всього Юрій Пасічник має 16 авторських свідоцтв на^[7] .

Захистом Юрієм Пасічником докторської дисертації у 1984 р. започаткований новий науковий напрям, розвиток якого продовжений його учнями докторами фізико-математичних наук Е. Ф. Венгером^[8] (захист у 1990р), Остапом Гецком^[9] (1995р),^[10] Олександром Мельничуком (2001р). Успішно працюють доктори фізико-математичних наук А. В. Гончаренко^[11], К. В. Шпортько^[12]. У цих науковців Юрій Пасічник був реальним науковим керівником або консультантом роботи.

Громадська діяльність

Професор Юрій Пасічник був замісником голови, а також членом спеціалізованої Вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій в НПУ ім. М. Драгоманова.  У квітні 2003 р. був головою експертної комісії Міністерства освіти і науки України по акредитаційній експертизі ряду спеціальностей Бердянського державного педагогічного університету і членом експертної комісії (лютий 2003 р.) по акредитації Харківського державного педагогічного університету.

Юрій Пасічник — член Національної спілки фотохудожників України. Займається фотографією з 1950 року.^[1] Його світлини друкувалися в журналі «Україна», газетах «Вечірній Київ», «За педагогічні кадри», «Урядовий кур'єр» та ін. Будучи затятим туристом, фотографував в багатьох екзотичних куточках колишнього СРСР і України. Видав книгу «Тюмень 1968».^[1]

2007 р.у Київському будинку вчених відбулась авторська виставка Ю. Пасічника «Барви життя і уяви». 2016 р. він виборов срібну медаль за роботу «Тянь-Шань» на виставці Першого відкритого національного конкурсу «Фотонатюрморт 2016». Тоді ж став переможцем (2-га премія) Першої міжнародної культурно-мистецької акції «Українська фотокнига 2016» за електронну книгу «У Брусилові 1950-х». 2025 року створив електронну книгу «Спадок у міфах та формах»^[13]

Нагороди

Нагороджений медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982), знаком «Відмінник народної освіти України» (2000), медаллю «Ветеран праці» (1990), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2007). У 1987 р. отримав знак «Винахідник СРСР». 2009 р. нагороджений нагрудним знаком «За наукові досягнення»  наказом МОН України.

Перелік наукових праць

• Пасечник Ю. А. Поверхностные поляритоны в карбиде кремния. В кн.: Проблемы физики поверхности полупроводников, глава 8. К.: Наукова думка, 1981.
• Пасечник Ю. А. Взаимодействие инфракрасного излучения с поверхностью и границами раздела пространственно-неоднородных полупроводниковых структур. Автореферат диссертации на соискание учёной степени доктора физ.-мат. н. Киев, 1983, ИП АН УССР.
• Пасічник Ю. А., Дмитренко П. В. Дистанційна освіта. Бібліотека працівника освіти. Київ, 1999. 24 с.
• Пасічник Ю. А., Венгер Є. Ф., Мельничук О. В. «Спектроскопія залишкових променів» К.: Наукова думка, 2000 р.^[6]
• Пасічник Ю. А., Заболотний В. Ф., Мисліцька Н. А."Фізичні величини. Закони" розділ «Механіка». Навч.посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, — 2006.
• Пасічник Ю. А., Венгер Є. Ф. Історія фізико-математичного факультету Імператорського університету Святого Володимира (1834—1934). К. Деснянська правда. 2011.^[14]