Пауль Кречмер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кречмер.

Па́уль Кре́чмер (нім. Paul Kretschmer; 2 травня 1866, Берлін — 9 березня 1956, Відень) — німецький філолог, дослідник давньогрецької мови та новогрецької, її діалектів, а також мови етрусків.

Пауль Кречмер
нім. Paul Kretschmer
Народився	2 травня 1866(1866-05-02)[1][2][…]  Берлін, Прусське королівство[1]
Помер	9 березня 1956(1956-03-09)[1][2][3] (89 років)  Відень, Австрія[1]
Країна	Німеччина
Діяльність	мовознавець, вірменознавець, викладач університету, класичний філолог
Галузь	грецька[4]
Знання мов	німецька[2][4][5]
Заклад	Віденський університет і Марбурзький університет
Членство	Академія наук НДР, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Австрійська академія наук, Hellenic Folklore Societyd і Геттінгенська академія наук
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Освіту здлобув в Берліні, навчався у Германа Дільса. У 1897—1899 роках — екстраординарний професор порівняльного мовознавства у Марбурзькому університеті, потім до 1936 роав — професор Віденського університету.

Особливе значення мала книга Кречмера «Вступ до історії грецької мови» (нім. Einleitung в Die Geschichte дер griechischen Sprache; 1896), в якій було вперше широко розглянуто питання догрецького мовного субстраті у Середземномор'ї. Серед інших важливих робіт Кречмера — «Дослідження з індогерманского наголосу і тону» (нім. Indogermanische Акцент-Und Lautstudien; 1891), «Написи на грецьких вазах» (нім. Die Griechische Vaseninschriften; 1894), «Написи з Орнавассо і лігурська мова» (нім. Die Inschriften фон Ornavasso Und Die ligurische Sprache; 1902). У 1917 році Кречмер підготував книгу «Грецькі народні казки» (нім. Griechische Volksmärchen).

Крім того Паулю Кречмеру належить низка досліджень діалектів новогрецької мови та навіть румейської мови греків Приазов'я^[6]. Кречмер запропонував найпопулярніші нині серед мовознавців-неоелліністів теорії походження румейської мови^[7].