Пачулія Володимир Дігович

Пачулія Володимир Дігович
Народження	1924  Очамчирський район, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Грузинська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР
Смерть	25 травня 1944(1944-05-25)  Раківчик, Коломийський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Звання	рядовий
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пачулія.

Біографія

Народився 1922 року в Абхазії.

5 вересня 1942 року Очамчирським райвійськкоматом Абхазької АРСР призваний до РККА .^[1]

У травні 1944 року 271-а стрілецька дивізія вела бої місцевого значення за поліпшення позицій у районі на північ від Коломиї . 25 травня 1944 року підрозділ, до якого входив червоноармієць Пачулія, проводив розвідку боєм переднього краю супротивника. Володимир Пачулія першим увірвався до траншеї супротивника й в сутичці знищив двох солдатів та закидав гранатами дві кулеметні цятки. Відбивав автоматним вогнем контратакуючого супротивника до останнього патрона, і в ході власної контратаки закрив своїм тілом амбразуру дзота .

Був представлений командуванням до звання Героя Радянського Союзу^[1], але наказом по 11-му стрілецькому корпусу № 033/н від 14 червня 1944 посмертно був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.

Похований у братській могилі в селі Раковчик.^[2] .

В 1978 році в Сухумі був встановлений виготовлений з міді пам'ятник герою (зруйнований в ході збройного конфлікту початку 90-х)^[3]. Іменем Володимира Пачулія було названо судно, що нині штучно затоплене біля узбережжя Грузії, і є об'єктом для туристичного дайвінгу^[4]