Пашкевич Василь Олексійович

Васи́ль Олексі́йович Пашке́вич (* 1742 — † 20 березня 1797) — український і російський скрипаль, диригент, один з перших російських оперних композиторів.

Пашкевич Василь Олексійович
рос. Василий Пашкевич
Основна інформація
Дата народження	1742(1742)
Місце народження	Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Дата смерті	20 березня 1797(1797-03-20)
Місце смерті	Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Громадянство	Російська імперія
Професія	скрипаль, композитор, диригент
Праця в операх	придворний оркестр
Жанри	опера
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пашкевич.

Життєпис

1756 року прийнятий на придворну службу (так зазначав історик музики Микола Фіндейзен), був в штаті капели придворної церкви, там пройшов початковий курс навчання під керівництвом Вінченцо Манфредіні.

Опери Пашкевича «Нещастя від карети», «Скупий», «Февей» мали успіх у публіки, ставилися на сценах багатьох міст Російської імперії до середини XIX століття.

Малолітнім Пашкевича забрали до Петербургу, де отримав хорошу музичну освіту — при придворному хорі, незабаром зробив кар'єру.

З 1763 року був скрипалем в придворному оркестрі.

1783 року отримав звання камер-музиканта після успіху поспіль його трьох опер, призначений на посаду концертмейстера оркестру бальної музики, мав титул «великого півчого».

1789 року він здобуває «концертмейстер бальної музики» з чином колезького асесора.

Окрім придворної служби, керував музичною частиною «Вільного театру», займався педагогічною діяльністю; дослідники вважають, що він був учителем Євстигнея Фоміна.

Однак, 1796 року звільнений й відправлений у відставку без призначення пенсії Павлом I.

Через рік композитор, якому аплодував двір, а лібрето однієї з опер написала Катерина ІІ, помер у злиднях, залишивши вдову з однорічною дочкою, повторивши долю багатьох талановитих українців у царській Росії.

Написав опери:

• «Нещастя від карети», лібрето Якова Княжніна — 1779,
• «Скупий», лібрето Якова Княжніна — 1782, по Мольєру,
• «Туніський паша», лібрето Михайла Матінського — 1783 (опера не збереглася)
• «Февей», лібрето Катерини II, вірші Василя Тредіаковського, Михайла Ломоносова, інших — 1786, перша російська казкова опера,
• «Федул з дітьми», лібрето Катерини II — 1791, спільно з Вісенте Мартін-і-Солером,
• «Як поживеш, так і уславишся» («Санкт-Петербурзький гостинний двір»), лібрето Михайла Матінського — 1792,
• «Нещасний в любові піддячий» — 1795.

Інші твори:

• «Храм всесвітнього тріумфу»- музика для «театрального фестивалю» — 1780, спільно з Ф. Тореллі і Камаскіно
• «Початкове управління Олега», драматична вистава — 1790, разом з Карло Каноббіо і Джузеппе Сарті
• хор «Амур і Психея» на вірші Гаврила Державіна — 1793,
• чотириголосні духовні концерти «Нині час явися», «Прийдіть взиде», «Радуйтеся люди і веселітеся», «Слава в вишніх Богу», «Почуй Господи мій голос» (не збереглися).

У фільмі Андреса Пустусмаа «1814» (2007) актори в театрі виконують оперу Василя Пашкевича «Скупий».

Джерела

• Прес-центр^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Василь Пашкевич
• Музичний тлумачник(рос.)

Література

• Історія вокального мистецтва / Орест Дмитрович Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.13

Посилання

• Пашкевич Василь Олексійович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 117