Переволока (Україна)

Переволо́ка — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

село Переволока
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA61060070250043577
Облікова картка	Переволока
Основні дані
Засноване	1467
Населення	2 368
Територія	7.856 км²
Густота населення	301.43 осіб/км²
Поштовий індекс	48420
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°7′1″ пн. ш. 25°21′2″ сх. д.
Водойми	р. Стрипа
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Карта
Переволока
Переволока
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Переволока.

Дорожній знак при в'їзді в село

Церква святого великомученика Юрія Переможця (1895, ПЦУ)

Церква Святого Йосафата (2007 УГКЦ)

Населення 2404 осіб (2007).

На південно-східній околиці села є пам'ятки природи — Переволоцькі травертинові скелі, на пд. околиці — Переволоцьке родовище вапняків, у селі в долині р. Стрипа є гідрологічна пам'ятка природи — Переволоцькі джерела з водоспадами.

Археологічні знахідки

У селі виявлено велике селище трипільців (більше тільки у Бучачі).^[1]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, комарівсько-тшинецької, переворської, черняхівської і давньоруської культур.

Історія

Переволока на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Переволока на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Село згадується:

• у фундаційній грамоті шляхтича Міхала Авданця з Бучача від 28 липня 1379 року^[2]), за якою між селами Переволока та Рукомиш існувало незаселене місце під назвою Журавинці^[3].
• 21 грудня 1439 року у протоколах галицького суду (Przewloka)^[4]

Наступні писемні згадки, зокрема, 1467 року, 13 липня 1472^[5].

У 1469 році досі «неподільні брати» Міхал і Ян Язловецькі провели поділ спадку батька, за яким Переволоку отримав Ян (Язловецький-Монастирський).^[6]

Наприкінці ХІХ ст. однією з частин села було Залісся^[7]. Населений пункт умовно поділяють на Горішню, Долішню Переволоки і Забріддя.

Діяли 2 осередки товариства «Просвіта», а також «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства; по 2 кооперативи й молочарні.

У вересні 2016 року в м. Скалат відбулась обласна спартакіада «Краще спортивне село Тернопільщини». Переволоцька команда посіла 5-е загальне місце, призерами стали чоловіки (сітківка, 3-є місце), Василь Радзібаба (гирі, 3), Ольга Боднар (шахи, 3).^[8]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади^[9].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[10].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади^[11].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували 2 окремі виборчі дільниці № 610173 і 610174, розташовані у приміщенні клубу і будинку культури, відповідно.

Результати

• зареєстровано 1696 виборців, явка 57,31%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 33,23%, за «Голос» — 13,96%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 12,40%.^[12] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 48,03%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 13,50%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 9,35%^[13].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[14]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2366	99.92%
російська	1	0.04%
румунська	1	0.04%
Усього	2368	100%

Релігія

Церква Святої Трійці (1934 ПЦУ)

• церква святого великомученика Юрія Переможця (1895, ПЦУ),
• церква Святої Тройці (1934, ПЦУ),
• церква святого священномученика Йосафата (2007, переобладнана з приміщення, УГКЦ),
• каплиці Святої Покрови (1989), Святого Йосафата (1990), Різдва Пресвятої Богородиці (1999),
• «фігура» Пресвятої Богородиці (2002).

Пам'ятки

• Поселення Переволока I^[d] (трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.));
• Поселення Переволока II^[d] (ранній залізний вік (І тис. до н. е.); давньоруський час (X— XIII ст.));
• Поселення Переволока III^[d] (черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.));
• Поселення Переволока IV^[d] (ранній залізний вік (І тис. до н. е.) (пізньолатенський період, пшеворська культура (сер. I ст. до н. е. —III ст. н. е.) — ?); давньоруський час (X—XIII ст.));
• Поселення Переволока V^[d] (пшеворська культура (сер. I ст. до н. е. — III ст. н. е.); черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.));
• Поселення Переволока VI^[d] (давньоруський час (X—XIII ст.));
• Поселення Переволока VII^[d] (черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.));
• Поселення Переволока VIII^[d] (комарівсько-тшинецька культура (XV—XII ст. до н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.));
• Поселення Переволока IX^[d] (давньоруський час (X—XIII ст.) );
• Поселення Переволока X^[d] (трипільська культура);

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям^[d], полеглим у німецько-радянській війні (1967), Борцям за волю України (1993), відреставрована могила на місці захоронення 6-и вояків УПА, які загинули восени 1944 р. (2000), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1999).

Пам'ятки природи

• Переволоцьке родовище вапняків
• Переволоцькі джерела з водоспадами
• Переволоцькі травертинові скелі

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, 2 бібліотеки, відділення зв'язку, торгові заклади, ресторан, аптека.

Відомі люди[15]

У Переволоці народились

• священник, перекладач біблійних книг на українську Володимир Дзьоба (1913-1979),
• інженер-механік, громадський діяч у США Вільям Голод (1926 р. н.),
• журналіст, редактор Богдан Дзьоба (1947—2000),
• районний провідник СБ ОУН Семен Задорожний (1920—1947),^[16]
• релігійний діяч, священик-василіянин Юліян Яків Катрій (1912—2000),
• Іван (Кулик), єпископ Української греко-католицької церкви
• релігійний діяч, священик-василіянин Мелетій Михайло Соловій (1918—1984)
• старши́на УГА, згодом танково-технічного училища в м. Ленінград Василь Коваль (1892—1937, репресований),
• польський правник, педагог Збіґнев Валенти Паздро (1873—1939).
• Паньків Іван (1972-2022) - український військовик, учасник російсько-української війни ^[17]
• Лучка Іван Богданович (1975—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[18].
• Онуфреїв Іван Петрович - український художник. Народився 03.01.1946 р., с. Переволока, Бучацький район, Тернопільська область. У 1966-1971 рр. навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. Член НСХУ з 1993 р. Працював у Чернівцях. Учасник всеукраїнських виставок з 1972 р. Автор портретів, натюрмортів, композицій: портрет художника М. Катеренюка,, картини – «Месія», «Монах», «Вій», «Плач», «Роксолана», «Скеля Довбуша»…У 2009 -2010 рр. працював над створенням ікон для нового іконостасу домової церкви Івана Сучавського в Резиденції митрополитів – нині храму теологічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Помер 05.09.2012 р., м. Чернівці.
  • Шевченко Г. У зблисках дивосвіту і реальності [про творчість І. Онуфреїва] / Георгій Шевченко. – Час. – 1996. – 12 січня (ч.3). – С. 6.

Душпастирювали

• релігійні діячі о. Антін Ляхович (від 1841 р.), о. Іван Олесницький (від 1912 р. — +3.06.1926 р. в Переволоці), о. Іван Жаркий (сотник УГА), о. Микола Семанюк (від 1938 р., репресований).
• Учителював (викладав німецьку мову) поет Володимир Затуливітер (1944—2003).