Передбачувальна сила

Ця стаття про прогностичну силу в контексті філософії науки. Про статистичний показник прогностичної сили див. Середньоквадратична похибка передбачування(інші мови)

Поняття передба́чувальної си́ли (англ. predictive power) — спроможності наукової теорії породжувати перевірні передбачення — відрізняється від пояснювальної сили (англ. explanatory power) та описової сили (англ. descriptive power, коли вже відомі явища ретроспективно пояснюють або описують за допомогою певної теорії) тим, що передбачає можливість перспективної перевірки теоретичного розуміння.

Газета Нью-Йорк таймс від 10 листопада 1919 року повідомила про підтвердження передбачення Ейнштейна щодо впливу гравітації на простір, відомого як ефект гравітаційного лінзування.

Приклади

Класичним прикладом передбачувальної сили теорії є відкриття Нептуна як результат передбачень, зроблених математиками Джоном Каучем Адамсом і Урбеном Левер'є на основі теорії гравітації Ньютона.

Іншим прикладом передбачувальної сили теорій або моделей є використання Дмитром Менделєєвим своєї періодичної таблиці для передбачення ще не відкритих хімічних елементів та їхніх властивостей. Хоч здебільшого його передбачення й були правильними, він помилково оцінив відносні атомні маси телуру та йоду.

Крім того, Чарлз Дарвін використав свої знання про еволюцію шляхом природного добору, щоби передбачити, що якщо існує рослина (ангрекум півторафутовий(інші мови)) з довгим шпорцем у квітці, то має існувати й тварина з хоботком завдовжки 30 см, здатна живитися з неї та запилювати її. Через двадцять років після його смерті було виявлено вид бражникових (Xanthopan morganii), який саме це й робить.^[1]

Іншим прикладом передбачувальної сили є передбачення Ейнштейнової теорії загальної відносності, що шлях світла викривляється в присутності сильного гравітаційного поля. Це було експериментально підтверджено(інші мови) під час експедиції до міста Собрал у Бразилії та на острів Принсіпі в Атлантичному океані, метою якої було вимірювання положень зір під час сонячного затемнення 29 травня 1919 року, коли спостереження, проведені астрофізиком Артуром Еддінгтоном, зафіксували результати, які, як здавалося, підтверджували передбачення Ейнштейна.^[2] Хоча ці вимірювання згодом було піддано критиці через потенційно хибну методологію,^[3] сучасний повторний аналіз цих даних^[4][5] свідчить, що аналіз Еддінгтона був точним. Пізніше, точніші вимірювання, проведені з використанням радіоінтерферометрії, підтвердили ці передбачення з високим ступенем точності.^[6]

Застосування

Передбачувальна сила теорії тісно пов'язана із застосуваннями.^{[на чию думку?]}

Загальна теорія відносності передбачає не лише викривлення світла, але й низку інших явищ. Нещодавно було успішно підтверджено її передбачення щодо обчислення власного часу супутників, що нині враховується у методі визначення положення за допомогою GPS.

Якщо теорія не має передбачувальної сили, використовувати її для практичних застосувань неможливо.^{[джерело?]}

Див. також

• Парадокс точності(інші мови)
• Верифікація прогнозу(інші мови)
• Індуктивна ймовірність § Усування теорій без передбачувальної сили^[en]
• Передбачувана ймовірність успіху § Зв'язок із умовною потужністю та передбачувальною силою^[en]
• Імовірність успіху(інші мови)
• Проблема індукції
• Затверджування статистичної моделі