Заплесно

Заплесно^[1], передплесно (лат. tarsus) — частина стопи. Заплесно утворене 7 заплесновими кістками (ossa tarsi): надп'ятковою, п'ятковою, кубоподібною, човноподібною і 3 клиноподібними. Разом з плесновими кістками заплеснові беруть участь у формуванні кісткової основи склепіння стопи.

Заплесно
Кістки правої стопи знизу (ліворуч) та зверху (праворуч): A - п'яткова. B - надп'яткова. C - кубоподібна. D - човноподібна. E, F, G - клиноподібні
Кістки заплесна.   П'яткова   Надп'яткова   Кубоподібна   Човноподібна   Клиноподібні (присередня, проміжна, бічна)
Деталі
Ідентифікатори
Латина	tarsus
MeSH	D013639
TA98	A02.5.09.001
TA2	1447
FMA	24491
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Стопа людини

Назва

Латинська назва tarsus походить від дав.-гр. ταρσός (первісно — «плоска поверхня для сушення»), що сходить до пра-і.є.: *tr̥sós. Українська назва пов'язана з «плесно».

Опис

Заплеснові кістки можна розділити на два ряди: проксимальний і дистальний. До проксимального (або заднього) відносять п'яткову і надп'яткову кістки, які разом утворюють кісткову основу заднього відділу стопи^[2]. У дистальному (передньому) виділяють два відділи: медіальний (човноподібна та клиноподібні кістки) та латеральний (кубоподібна кістка), що разом утворюють кісткову основу середнього відділу стопи, що з'єднується із основами заднього і переднього за допомогою м'язів і підошовної фасції^[2].

Клиноподібні та кубоподібна кістки зчленовуються з кістками плесна, утворюючи заплесново-плеснові суглоби, а надп'яткова кістка — з велокогомілковою та малогомілковою кістками, утворюючи надп'ятково-гомілковий суглоб.