Переможці Вімблдонського турніру серед чоловіків в одиночному розряді

Вімблдон належить до чотирьох турнірів великого Шолому (разом з Відкритим чемпіонатом Австралії з тенісу, Відкритим чемпіонатом Франції з тенісу та Відкритим чемпіонатом США з тенісу). Турнір серед чоловіків був заснований у 1877 році під егідою Всеанглійського клубу лаун-тенісу та крокету^[1]. Першим переможцем став Спенсер Гор. До 1968 року на турнірах рівня Вімблдону могли брати участь тільки аматори, тобто тенісисти, які не отримували платню за гру в теніс.^[2][3] З 1968 року розпочалася Відкрита ера, і до турніру були допущені тенісисти-професіонали, які заробляли на життя грою в теніс.^[2][4] У наведеному списку подано всіх переможців Вімблдону (як аматорів, так і переможців Відкритої ери) в одиночному чоловічому розряді.

Пам'ятна дошка з іменами усіх чемпіонів

Переможці

У період з 1877 по 1921 роки чинний чемпіон автоматично ставав учасником фіналу турніру наступного року. Сам фінал іменувався Challenge Round, і в ньому чинний чемпіон зустрічався з переможцем загального турніру — переможцем All Comers’ Final. Через це правило чинний чемпіон доволі часто захищав свій титул. Проте 1879, 1887, 1891, 1895, 1907 та 1908 років переможець турніру автоматично ставав чемпіоном через відмову переможця попереднього року захищати свій титул. Це правило було скасовано в 1922 році.^[5]

Аматорська ера

Рік проведення	Переможець турніру	Країна	Кількість титулів	Рахунок у фіналі	Фіналіст	Посилання
1877	Спенсер Гор	Велика Британія	1	6-1, 6-2, 6-4	Вільям Маршал	[6]
1878	Френк Гедоу		1	7-5, 6-1, 9-7	Спенсер Гор	[7]
1879	Джон Гартлі		1	відмова	Френк Гедоу (Опонент у All Comers' Final: Вер Гулд (6–2, 6–4, 6–2))	[8]
1880			2	6-3, 6-2, 2-6, 6-3	Герберт Лоуфорд	[9]
1881	Вільям Реншоу		1	6-0, 6-1, 6-1	Джон Гартлі	[10]
1882			2	6-1, 2-6, 4-6, 6-2, 6-2	Ернест Реншоу	[11]
1883			3	2-6, 6-3, 6-3, 4-6, 6-3		[12]
1884			4	6-0, 6-4, 9-7	Герберт Лоуфорд	[13]
1885			5	7-5, 6-2, 4-6, 7-5		[14]
1886			6	6-0, 5-7, 6-3, 6-4		[15]
1887	Герберт Лоуфорд		1	відмова	Вільям Реншоу (опонент у All Comers' Final: Ернест Реншоу (1–6, 6–3, 3–6, 6–4, 6–4))	[16]
1888	Ернест Реншоу		1	6-3, 7-5, 6-0	Герберт Лоуфорд	[17]
1889	Вільям Реншоу		7	6-4, 6-1, 3-6, 6-0	Ернест Реншоу	[18]
1890	Віллабі Гамільтон		1	6-8, 6-2, 3-6, 6-1, 6-1	Вільям Реншоу	[19]
1891	Вілфред Бедделі		1	відмова	Віллабі Гамільтон (Опонент у All Comers' Final: Джошуа Пім (6–4, 1–6, 7–5, 6–0))	[20]
1892			2	4-6, 6-3, 6-3, 6-2	Джошуа Пім	[21]
1893	Джошуа Пім		1	3-6, 6-1, 6-3, 6-2	Вілфред Бедделі	[22]
1894			2	10-8, 6-2, 8-6		[23]
1895	Вілфред Бедделі		3	відмова	Джошуа Пім (Опонент у All Comers' Final: Вілберфорс Івс (4–6, 2–6, 8–6, 6–2, 6–3))	[24]
1896	Гарольд Магоні		1	6-2, 6-8, 5-7, 8-6, 6-3	Вілфред Бедделі	[25]
1897	Реджинальд Догерті		1	6-4, 6-4, 6-3	Гарольд Магоні	[26]
1898			2	6-3, 6-3, 2-6, 5-7, 6-1	Лоренс Догерті	[27]
1899			3	1-6, 4-6, 6-3, 6-3, 6-3	Артур Гор	[28]
1900			4	6-8, 6-3, 6-1, 5-7, 11-9	Сідні Сміт	[29]
1901	Артур Гор		1	4-6, 7-5, 6-4, 6-4	Реджинальд Догерті	[30]
1902	Лоренс Догерті		1	6-4, 6-3, 3-6, 6-0	Артур Гор	[31]
1903			2	7-5, 6-3, 6-0	Френк Різлі	[32]
1904			3	6-1, 7-5, 8-6		[33]
1905			4	8-6, 6-2, 6-4	Норман Брукс	[34]
1906			5	6-4, 4-6, 6-2, 6-3	Френк Різлі	[35]
1907	Норман Брукс	Австралія	1	відмова	Лоренс Догерті (Опонент у All Comers' Final: Артур Гор (6–4, 6–2, 6–2))	[36]
1908	Артур Гор	Велика Британія	2	відмова	Норман Брукс (Опонент у All Comers' Final: Герберт Роупер Барретт (6–3, 6–2, 4–6, 3–6, 6–4))	[37]
1909	Артур Гор		3	6-8, 1-6, 6-2, 6-2, 6-2	Джозія Рітчі	[38]
1910	Ентоні Вілдінг	Нова Зеландія	1	6-4, 7-5, 4-6, 6-2	Артур Гор	[39]
1911			2	6-4, 4-6, 2-6, 6-2, відмова продовжувати	Герберт Роупер Барретт	[40]
1912			3	6-4, 6-4, 4-6, 6-4	Артур Гор	[41]
1913			4	8-6, 6-3, 10-8	Моріс Мак-Лафлін	[42]
1914	Норман Брукс	Австралія	2	6-4, 6-4, 7-5	Ентоні Вілдінг	[43]
З 1915 по 1918 турнір не проводився через Першу світову війну
1919	Джеральд Петтерсон	Австралія	1	6-3, 7-5, 6-2	Норман Брукс	[44]
1920	Білл Тілден	США	1	2-6, 6-3, 6-2, 6-4	Джеральд Петтерсон	[45]
1921			2	4-6, 2-6, 6-1, 6-0, 7-5	Браян Нортон	[46]
1922	Джеральд Паттерсон	Австралія	2	6-3, 6-4, 6-3	Рендольф Лайсетт	[47]
1923	Білл Джонстон	США	1	6-0, 6-3, 6-1	Френсіс Гантер	[48]
1924	Жан Боротра	Франція	1	6-1, 3-6, 6-1, 3-6, 6-4	Рене Лакост	[49]
1925	Рене Лакост		1	6-3, 6-3, 4-6, 8-6	Жан Боротра	[50]
1926	Жан Боротра		2	8-6, 6-1, 6-3	Говард Кінсі	[51]
1927	Анрі Коше		1	4-6, 4-6, 6-3, 6-4, 7-5	Жан Боротра	[52]
1928	Рене Лакост		2	6-1, 4-6, 6-4, 6-2	Анрі Коше	[53]
1929	Анрі Коше		2	6-4, 6-3, 6-4	Жан Боротра	[54]
1930	Білл Тілден	США	3	6-3, 9-7, 6-4	Вілмер Аллісон	[55]
1931	Сідні Вуд		1	6-3, 9-7, 6-4	Френк Шилдс	[56]
1932	Еллсворт Вайнс		1	6-4, 6-2, 6-0	Банні Остін	[57]
1933	Джек Кроуфорд	Австралія	1	4-6, 11-9, 6-2, 2-6, 6-4	Еллсворт Вайнс	[58]
1934	Фред Перрі	Велика Британія	1	6-3, 6-0, 7-5	Джек Кроуфорд	[59]
1935			2	6-2, 6-4, 6-4	Готтфрід фон Крамм	[60]
1936			3	6-1, 6-1, 6-0		[61]
1937	Дон Бадж	США	1	6-3,6-4,6-2		[62]
1938			2	6-1, 6-0, 6-3	Банні Остін	[63]
1939	Боббі Ріґґз		1	2-6, 8-6, 3-6, 6-3, 6-2	Елвуд Кук	[64]
З 1940 по 1945 турнір не проводився через Другу світову війну
1946	Івон Петра	Франція	1	6-2, 6-4, 7-9, 5-7, 6-4	Джефф Браун	[65]
1947	Джек Креймер	США	1	6-1, 6-3, 6-2	Том Браун	[66]
1948	Боб Фалькенбург		1	7-5, 0-6, 6-2, 3-6, 7-5	Джон Бромвіч	[67]
1949	Тед Шредер		1	3-6, 6-0, 6-3, 4-6, 6-4	Ярослав Дробний	[68]
1950	Бадж Патті		1	6-1, 8-10, 6-2, 6-3	Френк Седжмен	[69]
1951	Дік Сейвітт		1	6-4, 6-4, 6-4	Кен Мак-Грегор	[70]
1952	Френк Седжмен	Австралія	1	4-6, 6-2, 6-3, 6-2	Ярослав Дробний	[71]
1953	Вік Сейшес	США	1	9-7, 6-3, 6-4	Курт Нільсен	[72]
1954	Ярослав Дробний	Єгипет	1	13-11, 4-6, 6-2, 9-7	Кен Роузволл	[73]
1955	Тоні Траберт	США	1	6-3, 7-5, 6-1	Курт Нільсен	[74]
1956	Л'ю Гоуд	Австралія	1	6-2, 4-6, 7-5, 6-4	Кен Роузволл	[75]
1957			2	6-2, 6-1, 6-2	Ешлі Купер	[76]
1958	Ешлі Купер		1	3-6, 6-3, 6-4, 13-11	Ніл Фрейзер	[77]
1959	Алекс Ольмедо	США	1	6-4, 6-3, 6-4	Род Лейвер	[78]
1960	Ніл Фрейзер	Австралія	1	6-4, 3-6, 9-7, 7-5		[79]
1961	Род Лейвер		1	6-3, 6-1, 6-4	Чак Маккінлі	[80]
1962			2	6-2, 6-2, 6-1	Марті Малліган	[81]
1963	Чак Маккінлі	США	1	9-7, 6-1, 6-4	Фред Столл	[82]
1964	Рой Емерсон	Австралія	1	6-4, 12-10, 4-6, 6-3		[83]
1965			2	6-2, 6-4, 6-4		[84]
1966	Мануель Сантана	Іспанія	1	6-4, 11-9, 6-4	Денніс Ралстон	[85]
1967	Джон Ньюкомб	Австралія	1	6-3, 6-1, 6-1	Вільгельм Бунгерт	[86]

• 
  Спенсер Гор
• 
  Джон Гартлі
• 
  Вільям та Ернест Реншоу
• 
  Джошуа Пім
• 
  Реджинальд та Лоренс Догерті
• 
  Ентоні Вілдінг
• 
  Білл Тілден
• 
  Рене Лакост
• 
  Анрі Коше
• 
  Фред Перрі
• 
  Дон Бадж

Відкрита ера

Рік проведення	Переможець турніру	Країна	Кількість титулів	Рахунок у фіналі	Фіналіст	Посилання
1968	Род Лейвер	Австралія	3	6-3, 6-4, 6-2	Тоні Рош	[87]
1969			4	6-4, 5-7, 6-4, 6-4	Джон Ньюкомб	[88]
1970	Джон Ньюкомб		2	5-7, 6-3, 6-3, 3-6, 6-1	Кен Роузволл	[89]
1971			3	6-3, 5-7, 2-6, 6-4, 6-4	Стен Сміт	[90]
1972	Стен Сміт	США	1	4-6, 6-3, 6-3, 4-6, 7-5	Іліє Настасе	[91]
1973	Ян Кодеш	Чехословаччина	1	6-1, 9-8(7-5), 6-3	Олександр Метревелі	[92]
1974	Джиммі Коннорс	США	1	6-1, 6-1, 6-4	Кен Роузволл	[93]
1975	Артур Еш		1	6-1, 6-1, 5-7, 6-4	Джиммі Коннорс	[94]
1976	Бйорн Борг	Швеція	1	6-4 6-2 9-7	Іліє Настасе	[95]
1977			2	3-6, 6-2, 6-1, 5-7, 6-4	Джиммі Коннорс	[96]
1978			3	6-2, 6-2, 6-3		[97]
1979			4	6-7(4-7), 6-1, 3-6, 6-3, 6-4	Роско Таннер	[98]
1980			5	1-6, 7-5, 6-3, 6-7(16-18), 8-6	Джон Макінрой	[99]
1981	Джон Макінрой	США	1	4-6, 7-6(7-1), 7-6(7-4), 6-4	Бйорн Борг	[100]
1982	Джиммі Коннорс		1	3-6, 6-3, 6-7(2-7), 7-6(7-5), 6-4	Джон Макінрой	[101]
1983	Джон Макінрой		2	6-2, 6-2, 6-2	Кріс Льюїс	[102]
1984			3	6-1, 6-1, 6-2	Джиммі Коннорс	[103]
1985	Борис Бекер	ФРН	1	6-3, 6-7(4-7), 7-6(7-3), 6-4	Кевін Каррен	[104]
1986			2	6-4, 6-3, 7-5	Іван Лендл	[105]
1987	Пет Кеш	Австралія	1	7-6(7-5), 6-2, 7-5		[106]
1988	Стефан Едберг	Швеція	1	4-6, 7-6(7-2), 6-4, 6-2	Борис Бекер	[107]
1989	Борис Бекер	ФРН	3	6-0, 7-6(7-1), 6-4	Стефан Едберг	[108]
1990	Стефан Едберг	Швеція	2	6-2, 6-2, 3-6, 3-6, 6-4	Борис Бекер	[109]
1991	Міхаель Штіх	Німеччина	1	6-4, 7-6(7-4), 6-4		[110]
1992	Андре Агассі	США	1	6-7(8-10), 6-4, 6-4, 1-6, 6-4	Горан Іванишевич	[111]
1993	Піт Сампрас		1	7-6(7-3), 7-6(8-6), 3-6, 6-3	Джим Кур'є	[112]
1994			2	7-6(7-2), 7-6(7-5), 6-0	Горан Іванішевич	[113]
1995			3	6-7(5-7), 6-2, 6-4, 6-2	Борис Бекер	[114]
1996	Ріхард Крайчек	Нідерланди	1	6-3, 6-4, 6-3	Малівей Вашингтон	[115]
1997	Піт Сампрас	США	4	6-4, 6-2, 6-4	Седрік Пйолін	[116]
1998			5	6-7(2-7), 7-6(11-9), 6-4, 3-6, 6-2	Горан Іванішевич	[117]
1999			6	6-3, 6-4, 7-5	Андре Агассі	[118]
2000			7	6-7(10-12), 7-6(7-5), 6-4, 6-2	Патрік Рафтер	[119]
2001	Горан Іванишевич	Хорватія	1	6-3, 3-6, 6-3, 2-6, 7-5		[120]
2002	Ллейтон Г'юїтт	Австралія	1	6-1, 6-3, 6-2	Давид Налбандян	[121]
2003	Роджер Федерер	Швейцарія	1	7-6(7-5), 6-2, 7-6(7-3)	Марк Філіппуссіс	[122]
2004			2	4-6, 7-5, 7-6(7-3), 6-4	Енді Роддік	[123]
2005			3	6-2, 7-6(7-2), 6-4		[124]
2006			4	6-0, 7-6(7-5), 6-7(2-7), 6-3	Рафаель Надаль	[125]
2007			5	7-6(9-7), 4-6, 7-6(7-3), 2-6, 6-2		[126]
2008	Рафаель Надаль	Іспанія	1	6-4, 6-4, 6-7(5-7), 6-7(8-10), 9-7	Роджер Федерер	[127]
2009	Роджер Федерер	Швейцарія	6	5-7, 7-6(8-6), 7-6(7-5), 3-6, 16-14	Енді Роддік	[128]
2010	Рафаель Надаль	Іспанія	2	6-3, 7-5, 6-4	Томаш Бердих	[129]
2011	Новак Джокович	Сербія	1	6-4, 6-1, 1-6, 6-3	Рафаель Надаль	[130]
2012	Роджер Федерер	Швейцарія	7	4-6, 7-5, 6-3, 6-4	Енді Маррей	[131][132]
2013	Енді Маррей	Велика Британія	1	6-4, 7-5, 6-4	Новак Джокович	[133]
2014	Новак Джокович	Сербія	2	6-7(7-9), 6-4, 7-6(7-4), 5-7, 6-4	Роджер Федерер	[134]
2015			3	7-6(7-1), 6-7(10-12), 6-4, 6-3		[135]
2016	Енді Маррей	Велика Британія	2	6-3, 7-6(7-3), 7-6(7-2)	Милош Раонич	[136]
2017	Роджер Федерер	Швейцарія	8	6-3, 6-1, 6-4	Марин Чилич	[137]
2018	Новак Джокович	Сербія	4	6-2, 6-2, 7-6(7-3)	Кевін Андерсон	[138]
2019			5	7-6 (7-5), 1-6, 7-6 (7-4), 4-6, 12-12 (7:3)	Роджер Федерер	[139]
У 2020 турнір був скасований через пандемію COVID-19[140]
2021	Новак Джокович	Сербія	6	6-7(4-7), 6-4, 6-4, 6-3	Маттео Берреттіні	[141]
2022			7	4-6, 6-3, 6-4, 7-6	Нік Киріос	[142]
2023	Карлос Алькарас	Іспанія	1	1–6, 7–6 (8-6),6–1, 3–6, 6–4	Новак Джокович	[143]
2024			2	6–2, 6–2, 7–6 (7-4)		[144]
2025	Яннік Сіннер	Італія	1	4–6, 6–4, 6–4, 6–4	Карлос Алькарас	[145]

• 
  Род Лейвер
• 
  Джон Ньюкомб
• 
  Бйорн Борг
• 
  Джон Макінрой
• 
  Борис Бекер
• 
  Рафаель Надаль
• 
  Новак Джокович
• 
  Енді Маррей
• 
  Роджер Федерер
• 
  Піт Сампрас

Статистика

Багаторазові чемпіони

Тенісист	Аматорська ера	Відкрита ера	Загальна кількість титулів	Роки перемог
Роджер Федерер	0	8	8	2003-2007, 2009, 2012, 2017
Вільям Реншоу	7	0	7	1881-1886, 1889
Піт Сампрас	0	7	7	1993-1995, 1997–2000
Новак Джокович	0	7	7	2011, 2014, 2015, 2018, 2019, 2021, 2022
Бйорн Борг	0	5	5	1976-1980
Лоренс Догерті	5	0	5	1902-1906
Реджинальд Догерті	4	0	4	1897-1900
Ентоні Вілдінг	4	0	4	1910-1913
Род Лейвер	2	2	4	1961-1962, 1968–1969
Вілфред Бедделі	3	0	3	1891-1892, 1895
Борис Бекер	0	3	3	1985-1986, 1989
Артур Гор	3	0	3	1901, 1908–1909
Джон Макінрой	0	3	3	1981, 1983–1984
Джон Ньюкомб	1	2	3	1967, 1970–1971
Фред Перрі	3	0	3	1934-1936
Білл Тілден	3	0	3	1920-1921, 1930
Дон Бадж	2	0	2	1937-1938
Жан Боротра	2	0	2	1924, 1926
Норман Брукс	2	0	2	1907, 1914
Джиммі Коннорс	0	2	2	1974, 1982
Анрі Коше	2	0	2	1927, 1929
Стефан Едберг	0	2	2	1988, 1990
Рой Емерсон	0	2	2	1964-1965
Джон Гартлі	2	0	2	1879-1880
Рене Лакост	2	0	2	1925, 1928
Джеральд Паттерсон	2	0	2	1919, 1922
Джошуа Пім	2	0	2	1893-1894
Л'ю Гоуд	2	0	2	1956-1957
Рафаель Надаль	0	2	2	2008, 2010
Енді Маррей	0	2	2	2013, 2016
Карлос Алькарас	0	2	2	2023, 2024

Рейтинг держав

Державою-лідером за кількістю перемог є Велика Британія з 36 перемогами на турнірі, однак 32 з них були здобуті на початку утворення турніру^[146]. Крім того, британські спортсмени протягом до 1922 році виступали під егідою «Британських островів» (BRI), яке репрезентувала Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії (таким чином перемоги ірландських спортсменів зараховувалися Великій Британії). Після отримання незалежності Ірландією в 1922 році британські спортсмени репрезентують Об'єднене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (GBR).^[147] З 1922 року британські спортсмени здобули 5 перемог, з них тільки дві у відкриту еру.

Ярослав Дробний хоча був уродженцем Чехії, свою перемогу здобув, коли був підданим Єгипту.

Ян Кодеш представляв Чехословаччину, яка в 1993 році припинила своє існування.

З 4 перемог Німеччини три відбулися ще за часів ФРН.

Країна	Аматорська ера	Відкрита ера	Загальна кількість титулів	Роки перемог
Велика Британія (BRI/GBR)	35	2	37	1877-1906, 1908–1909, 1934–1936, 2013, 2016
США (USA)	18	15	33	1920-1921, 1923, 1930–1932, 1937–1939, 1947–1951, 1953, 1955, 1959, 1963, 1972, 1974–1975, 1981–1984, 1992–1995, 1997–2000
Австралія (AUS)	15	6	23	1907, 1914, 1919, 1922, 1933, 1952, 1956–1957, 1958, 1960–1962, 1964–1965, 1967–1971, 1987, 2002
Швейцарія (SUI)	0	8	8	2003-2007, 2009, 2012, 2017
Швеція (SWE)	0	7	7	1976-1980, 1988, 1990
Сербія (SER)	0	7	7	2011, 2014, 2015, 2018, 2019, 2021, 2022
Франція (FRA)	7	0	7	1924-1929, 1946
Іспанія (ESP)	1	4	5	1966, 2008, 2010, 2023, 2024
Німеччина (FRG/GER)	0	4	4	1985-1986, 1989, 1991
Нова Зеландія (NZL)	4	0	4	1910-1913
Італія (ITA)	0	1	1	2025
Хорватія (CRO)	0	1	1	2001
Нідерланди (NED)	0	1	1	1996
Чехословаччина (TCH)	0	1	1	1973
Єгипет (EGY)	1	0	1	1954

Див. також

• Список переможців турнірів Великого шолома серед чоловіків в одиночному розряді
• Переможці Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу серед чоловіків в одиночному розряді
• Переможці Відкритого чемпіонату Франції з тенісу серед чоловіків в одиночному розряді
• Переможці Відкритого чемпіонату США з тенісу серед чоловіків в одиночному розряді