Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Перипатричне видоутворення
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Основні положення
Узагальнити
Перспектива
Перипатричне видоутворення — термін, запропонований Ернстом Майром (1982[1]), є найбільш пізнім синонімом терміна «квантове видоутворення», запропонованого В. Грантом[2] для позначення процесу відбруньковування нового дочірнього виду від невеликого периферичного ізолята великого поліморфного предкового виду. Цей процес вперше описаний Майром в 1954 році. Простіше кажучи, нові види формуються в малих популяціях, ізольованих у самих меж географічного ареала поширення древньої, батьківської популяції.
Існують і інші синоніми цього терміна: видоутворення в результаті катастрофічного відбору (Lewis, 1963[3]), видоутворення в результаті чергування підйомів і спадів чисельності популяцій (Carson, 1971[4]).
Фактором еволюції, контролюючим квантове видоутворення, вважають поєднання відбору з дрейфом генів. Висувалися також інші детермінуючі чинники, а саме ефект засновника (Mayr, 1954; 1963) і катастрофічний відбір (Lewis, 1962), проте їх переважно розглядають як особливі випадки відбору — дрейфу генів, як зазначав у одному з колишніх обговорень цієї проблеми Грант (Grant, 1963). Концепція Райта (Wright, 1931[5]) про взаємодію між відбором і дрейфом генів в невеликих популяціях, хоча вона спочатку не мала відношення до способів видоутворення, надзвичайно важлива для теорії квантового видоутворення. Настільки ж важливу роль в цьому відіграє концепція квантових адаптивних зрушень в невеликих популяціях (Simpson, 1944[6][7]).
Remove ads
Див. також
Література
- Грант В. Эволюционный процесс. Критический обзор эволюционной теории. — М. : Мир, 1991. — 488 с.
Ресурси Інтернета
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads