Периця Огненович

Периця Огненович (серб. Перица Огњеновић / Perica Ognjenović; *24 лютого 1977, Смедеревська Паланка) — колишній югославський та сербський футболіст, нападник, гравець збірної СР Югославії, з якою був учасником чемпіонату світу 1998 року. Після завершення кар'єри гравця — сербський футбольний тренер. З 27 січня по 8 червня 2023 року був виконувачем обов'язків головного тренера українського клубу «Металіст»^[1][2].

Периця Огненович
Особисті дані
Народження	24 лютого 1977(1977-02-24) (48 років)
	Смедеревська Паланка, СФРЮ
Зріст	172 см
Вага	69 кг
Громадянство	Югославія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
	«Младост Гоша»
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1993–1994 1994–1998 1999–2001 2002 2003 2003–2004 2003–2004 2005 2006 2006–2008 2008–2009 2009–2011	«Младост Гоша» «Црвена Звезда» Реал Мадрид «Кайзерслаутерн» «Далянь Шиде» «Динамо» (Київ) →  «Динамо-2» «Анже» «Селангор» «Ерготеліс» «Каллітея» «Ягодина»	28 (9) 78 (19) 12 (1) 2 (0) 2 (0) 2 (0) 21 (9) 7 (0) 0 (0) 26 (3) 9 (1) 43 (3)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1995—1998	СР Югославія	8 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2017 Сербія (U-17) головний тренер 2017–2018 Сербія (U-18) головний тренер 2020 «Звієзда 09» головний тренер 2023 «Металіст» в.о. головного тренера
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 9 червня 2023.

Клубна кар'єра

Народився в містечку Смедеревська Паланка в центральній частині Сербії. Починав кар'єру у місцевій команді «Младост Гоша» в третьому югославському дивізіоні. Незабаром на талановитого молодого форварда звернули увагу селекціонери белградської «Црвени Звезди», однієї з найсильніших команд країни, і влітку 1994 року Периця підписав контракт з цією командою. Незабаром він став одним з її лідерів, зробивши чималий внесок у її успіхи тих років, до числа яких відносяться перемога, а потім три поспіль других місця в чемпіонаті країни і три кубка Югославії.

12 січня 1999 року Огнєнович перейшов у мадридський «Реал». Там його кар'єра склалася вкрай невдало: протягом 2,5 сезонів перебування в клубі він практично не грав, вийшовши на поле приблизно 30 разів у всіх турнірах, в основному на заміну; тим не менш, він виграв у складі «Реала» чемпіонат Іспанії та Лігу чемпіонів. У червні 2001 року Периця покинув «королівський клуб».

Близько півроку Огненович був без клубу, після чого в січні 2002 року був запрошений у німецький «Кайзерслаутерн», проте провів там лише півроку, зігравши два матчі. Після цього він так само безуспішно намагався закріпитися у складі китайського «Далянь Шиде» та київського «Динамо». У складі «Динамо» став чемпіоном України, але при цьому вийшов на поле лише двічі. Потім грав за «Анже» у французькій Лізі 2 та за аутсайдера чемпіонату Малайзії «Селангор».

З 2006 року виступав за грецький «Ерготеліс», клуб-середняк вищої ліги країни, а потім грав у другому грецькому дивізіоні за клуб «Каллітея».

29 липня 2009 року підписав контракт з сербською командою «Ягодина»^[3][4], за яку виступав до завершення кар'єри гравця в 2011 році.

Виступи за збірну

У 1995—1998 роках Огненович виступав за збірну Югославії. Взяв в її складі участь у Чемпіонаті світу 1998 року, відіграв у всіх трьох матчах групового турніру, виходячи на заміну; в матчі 1/8 фіналу, в якому югослави поступилися голландцям 1:2, на поле не виходив^[5]. Всього провів за збірну 8 матчів, голів у них не забивав.

Досягнення

• Чемпіон Югославії: 1994/95
• Віце-чемпіон Югославії: 1995/96, 1996/97, 1997/98
• Володар Кубка Югославії: 1994/95, 1995/96, 1996/97
• Чемпіон Іспанії: 2000/01
• Віце-чемпіон Іспанії: 1998/99
• Переможець Ліги Чемпіонів: 1999/00
• Чемпіон України: 2003/04