Пермська ТЕС

Пермська ТЕС — теплова електростанція у Пермському краї Росії.

Пермська ТЕС

58°29′47″ пн. ш. 56°20′39″ сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Росія
Введення в експлуатацію	1987, 1987, 1990 (блоки 1 – 3), 2017 (парогазовий блок)
Модернізація	2024 (заміна турбіни блоку 1)
Вид палива	вугілля, потім природний газ
Водозабір	Кама
Енергоблоки	3х820 (блоки 1 – 3), 1х903 (парогазовий блок)
Котельні агрегати	3 парові Таганрозький котельний завод ТПП-804 (блоки 1 – 3), 2 котла-утилізатора Таганрозький котельний завод (парогазовий блок)
Турбіни	1 парова Ленінградський металічний завод К-800-240 / К-820-140 / Силові машини К-850-23,5-1Р (блок 1, до / після переномінування / після заміни), 2 парові Ленінградський металічний завод К-800-240 / К-820-140 (блоки 2 та 3, до / після переномінування), 2 газові Siemens SGT5-4000F + 1 парова Siemens SST5-3000 (парогазовий блок)
Електрогенератори	3 Електросила Т3В-800 2УЗ (блоки 1 – 3), 3 Siemens SGen5-2000H (парогазовий блок)
Встановлена електрична потужність	2400 (1990), 3393 (2024)
Встановлена теплова потужність	620 Гкал/г (2024)
Материнська компанія	Интер РАО
ідентифікатори і посилання
Пермська ТЕС

Станцію ввели в дію з трьома конденсаційними енергоблоками потужністю по 800 МВт, що стали до ладу в 1986, 1987 та 1990 роках. Кожен з них отримав один паровий котел та одну парову турбіну.

В 2017-му запустили парогазовий блок комбінованого циклу, в якому одна газова турбіна живить через котел-утилізатор одну парову турбіну. Первісно його потужність складала 861 МВт, а в 2017-му блок переномінували на 903 МВт.

У 2017-му всі три конденсаційні енергоблоки модернізували до рівня у 820 МВт, а в 2024-му у блоці №1 змонтували нову турбіну потужністю 850 МВт. Таким чином, загальна потужність станції досягнула 3393 МВт.

Як паливо станція використовує природний газ, що надходить по відгалуженню Горнозаводськ – Добрянка від газопроводу Ямбург – Тула.

Для видалення продуктів згоряння конденсаційна ТЕС отримала димар заввишки 330 метрів. Для парогазового блоку спорудили димар висотою 130 метрів.

Вода для технологічних потреб надходить із Камського водосховища на річці Кама.

Видача продукції відбувається під напругою 500 кВ та 220 кВ.^{[1][2][3][4][5][6][7][8]}