Перт

Перт (англ. Perth) — місто, столиця штату Західна Австралія. Населення: 1,477 млн осіб (2005). Перт — четверте за населенням місто Австралії після Сіднея, Мельбурна і Брисбена. У Перті мешкає майже 75 % населення всього штату Західної Австралії.

Місто Перт англ. Perth Прапор Герб Координати 31°57′11″ пд. ш. 115°51′32″ сх. д.H G O Країна  Австралія Австралія Штат Західна Австралія Голова Basil Zempilasd[1]  Дата заснування 1829 Площа 6,417 км² Висота центру 2 м  Водойма Суон, Індійський океан  Населення 1 972 358 чол.  (2013) Густота населення 285.5  осіб/км² Міста-побратими Ченду (2010)[2]  Часовий пояс UTC+8, влітку UTC+9 Телефонний код 0852[3][4], 0853[3][4], 0854[3][4], 08610[3][4], 08611[3][4], 08612[3][4], 08614[3][4], 08615[3][4], 08616[3][4], 08618[3][4], 08621[3][4], 08622[3][4], 08623[3][4], 08624[3][4], 08625[3][4], 08626[3][4], 08627[3][4], 08628[3][4], 08631[3][4], 08632[3][4], 08633[3][4], 08635[3][4], 08636[3][4], 08637[3][4], 08638[3][4], 08640[3][4], 08642[3][4], 08643[3][4], 08644[3][4], 08645[3][4], 08646[3][4], 08647[3][4], 08648[3][4], 08650[3][4], 08654[3][4], 08655[3][4], 08920[3][4], 08921[3][4], 08922[3][4], 08923[3][4], 08924[3][4], 08925[3][4], 08926[3][4], 08927[3][4], 08928[3][4], 08931[3][4], 08932[3][4], 08933[3][4], 08934[3][4], 08935[3][4], 08936[3][4], 08937[3][4], 08938[3][4], 08941[3][4], 08942[3][4], 08943[3][4], 08944[3][4], 08945[3][4], 08946[3][4], 08947[3][4] і 08948[3][4]  Поштовий індекс 6000, 6001  GeoNames 2063523 OSM ↑2316598 ·R (Західна Австралія) Офіційний сайт perth.wa.gov.au  Перт Перт (Австралія) Перт Перт (Західна Австралія)  Перт у Вікісховищі  Portal:Perthd

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Перт (значення).

Станом на 2012 рік Перт займав 9-е місце серед найзручніших для життя міст світу, згідно з оцінкою журналу The Economist^[5].

Історія

Першими європейцями, які прибули на Західне узбережжя Австралії 1696 року, були голландці на чолі з капітаном Флемінгом. Вони висадилися в гирлі річки, де жили чорні лебеді, на вшанування яких вона була названа Свон (Swan River). Проте поселення було побудоване лише 133 роки згодом англійцями. Неймовірна віддаленість західного узбережжя Австралії від перших поселень на сході викликала в англійців побоювання, що за бажання на цих безлюдних територіях легко можуть заснувати поселення французи чи голландці. Тому в травні 1829 року капітан Чарлз Фріментл, висадившись у гирлі річки Свон, проголосив усю навколишню територію материка, не включаючи Новий Південний Уельс, власністю Великої Британії. У червні того року кораблі капітана Джеймса Стерлінга^[en] привезли перших переселенців і заснували поселення, котре виросло згодом у місто. Утім, спочатку колоністи їхали сюди неохоче — занадто віддалена від усього світу була ця колонія. І тільки через 20 років загроза зникнення через брак людей перестала висіти над новою колонією.

Передісторія

Перед європейським поселенням область була населена людьми Веджук протягом понад 40 000 років, цьому служить доказом археологічні пошуки на Верхній Річці Свон. Ці аборигени зайняли південно-західний кут Західної Австралії, займаючись мисливством. Область, де зараз стоїть Перт, аборигенами, що жили там під час їх першого контакту з європейцями в 1827, була названа Бурлу.

Ізоляція

Перт — одне з найізольованіших великих міст у світі. Найближче місто з населенням більше 100 000 осіб — Аделаїда, знаходиться на відстані 2130 км. Тільки Гонолулу (населення 374 660 осіб) є більш ізольованим, тому що знаходиться на відстані 3 841 км від Сан-Франциско.

Перт географічно ближче до Ділі в Східному Тиморі (2 785 км) і Джакарти в Індонезії (3 002 км), ніж до Сіднею (3,291 км), Брисбена (3 604 км) або Канберри (3 106 км).

Транспорт

У місті існує схожа на метрополітен система приміських залізничних ліній, що має невелику підземну ділянку.

Клімат

Літо в основному жарке й сухе, триває з грудня по березень. Лютий — це найжаркіший місяць. У свою чергу зима — досить волога і прохолодна. Така погода робить Перт класичним прикладом середземноморського клімату. Літо позбавлене дощів, з випадковими короткими грозами. Найвища температура в 46,2° С була зареєстрована 23 лютого 1991 року. Часто влітку в другій половині дня з південного заходу дме морський бриз, також відомий як «Фрімантлський доктор», замінюючи собою гарячі північно-східні вітри. У такі дні температура падає нижче 30 градусів через кілька годин після зміни вітру. Перт — дуже сонячне місто для середземноморського клімату, 2800 — 3000 годин на рік тут світить сонце.

Зими — відносно прохолодні і вологі. Найбільша кількість опадів випадає між травнем і вереснем. Найнижча температура в -0,7° С була зареєстрована 17 червня 2006 року.

Хоча більша частина дощів випадає взимку, рекорд був зареєстрований 9 лютого 1992 року, коли випало 120,6 мм опадів. Структура дощів в Перті і південної частини Західної Австралії сильно змінилася в середині 1970-х років. Відбулося значне зменшення зимових опадів і збільшення кількості гроз в літні місяці.

Клімат Перта
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	45,8	46,2	42,4	37,6	34,3	28,1	26,3	27,8	32,7	37,3	40,3	44,2	46,2
Середній максимум, °C	30,5	31,3	29,5	25,5	22,4	19,3	18,4	18,8	20,1	22,8	26,2	28,7	24,5
Середня температура, °C	24,2	24,7	23,0	19,5	16,6	13,9	13,1	13,4	14,8	17,0	20,2	22,4	18,6
Середній мінімум, °C	17,8	18,0	16,4	13,5	10,7	8,5	7,8	8,0	9,5	11,2	14,1	16,1	12,6
Абсолютний мінімум, °C	8,9	8,7	6,3	4,1	1,3	−0,7	0,0	1,3	1,0	2,2	5,0	7,9	−0,7
Температура води, °C	23	23	22	22	20	20	19	19	19	19	21	21	21
Джерело: Бюро метеорології[6][7]

Населення

Посилання

• Watch historical footage of Perth and Western Australia [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] from the National Film and Sound Archive of Australia's collection.
• Historical photos of Perth [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] from the State Library of Western Australia
• «Австралия и Океания. Антарктида» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 85-86 (рос.)
• В. В. Петров, «Четыре недели в Южном полушарии (впечатления ботаника)», Москва, «Мысль», 1981, ст. 8-10 (рос.)