Перцов Юрій Мойсейович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Перцов.

Юрій Мойсейович Перцов ( 1894 – після 1949 ) – радянський співробітник органів державної безпеки, в різні роки був виконувачем обов'язків начальника Приморського губернського відділу ГПУ, начальником Маріупольського окружного відділу ГПУ, начальником Одеського обласного відділу ГПУ, кавалер ордена Червоного Прапора ( 19 ).

Перцов Юрій Мойсейович
Народження	1894  Мінськ, Російська імперія
Смерть	невідомо  СРСР
Країна	СРСР
Роки служби	1919 — 1933
Нагороди

Біографія

У 1910–1911 член партії « Поалей-Цион », член РКП(б) з 1918. З 1919 у ВЧК при РНК РРФСР, потім у Особливому відділі ВЧК Південного фронту .

У 1921–1922 рр. начальник Секретно-оперативної частини Київської губернської ЧК. Учасник придушення Куренівського заколоту .

У 1922–1923 рр. начальник Секретно-оперативної частини Повноважного представництва ГПУ по Правобережній Україні, голова Колегії обвинувачів Київського губернського революційного трибуналу .

У 1923 року заступник голови Київського губернського суду .

У 1923–1925 рр. начальник Секретно-оперативної частини та заступник начальника Приморського губернського відділу ГПУ, у 1923–1924 рр. виконувач обов'язків начальника Приморського губернського відділу ГПУ.

У 1925-1926 рр. у розпорядженні ОГПУ при РНК СРСР .

У 1926–1927 рр. заступник начальника Управління прикордонної охорони та військ Повноважного представництва ОГПУ із ЗСФСР . У 1927–1929 рр. начальник Маріупольського окружного відділу ГПУ. У 1929–1930 рр– заступник начальника Особливого відділу ОГПУ Українського військового округу .

У 1930–1932 рр. начальник Одеського оперативного сектору ГПУ, у 1932–1933 рр. начальник Одеського обласного відділу ГПУ.

Звільнений з посади у 1933 році за постійні оргії, контрабанду та розтрати державних коштів на свою коханку – актрису З. Вансович. ^[1] Замість нього був призначений Яків Камінський, який разом з Хомою Леонюком став упорядковувати запущені справи і наводити порядок в Одеському обласному ГПУ.

У тому ж 1933 році заарештований, засуджений до 5 років ув'язнення, в 1938 році засуджений ще до 5 років ув'язнення. Після звільнення, на 1949 рік заступник начальника відділу технологічного збуту тресту № 13 у Краснодарі .

Звання

Нагороди

• Орден Червоного Прапора (РРФСР) у 1923. ^[2]

Література

• Абрамов В. Євреї у КДБ. Кати та жертви. М., Яуза – Ексмо, 2005.