Петеріс Плакідіс

Пе́теріс Пла́кідіс (латис. Pēteris Plakidis; 4 березня 1947, Рига, Латвійська РСР, нині Латвія — 8 серпня 2017 року, там само) — латвійський композитор, диригент, піаніст і педагог.

Петеріс Плакідіс
латис. Pēteris Plakidis
Основна інформація
Дата народження	4 березня 1947(1947-03-04)[1]
Місце народження	Рига, Латвійська РСР, СРСР[2]
Дата смерті	8 серпня 2017(2017-08-08)[3][1] (70 років)
Місце смерті	Лієпая, Латвія
Громадянство	СРСР  Латвія
Професії	композитор, піаніст
Освіта	Emils Darzins Music Schoold і Латвійська академія музики
Інструменти	фортепіано
Magnum opus	Q1945845?

Біографія

Навчався в Музичній школі імені Еміля Дарзіня. У 1970 році закінчив Латвійську консерваторію у класі композиції Яніса Іванова і Валентина Уткіна. У 1975 році там само закінчив аспірантуру і став викладати в альма-матер, де в 1991 році став професором композиції. Виступав як піаніст і диригент. У 1969—1974 роках — музичний директор Латвійського національного театру. Писав музику для кіно і театру. Автор пісень і романсів на вірші Іманта Зієдоніса, Лаймоніса Камари, Маріса Чаклайса й інших латвійських поетів. Займався обробкою народних пісень.

Був одружений з оперною співачкою Маєю Крігена.

Твори

• Поема для хору та симфонічного оркестру «Стрілець» (на вірші Вітаутаса Людени і народні, 1970; 2-га ред. 1972)
• «Легенда» для симфонічного оркестру (1976)
• Концерт для фортеп'яно та симфонічного оркестру (1975)
• «Музика» для фортеп'яно, струнного оркестру і литавр (1969)
• «Прелюдія» і пульсація для квінтету духових інструментів (1975)
• Концерт для групи солістів і симфонічного оркестру «Перекличка» (1977)
• «Спів» для оркестру (1986)
• Симфонія для хору a cappella «Приреченість» (1986)
• Тріо для фортеп'яно, скрипки та віолончелі (1966)
• Соната для фортеп'яно № I (1965)
• Соната для фортеп'яно № II (1968)
• Концерт-балада для 2-х скрипок, фортеп'яно та струнного оркестру (1984)
• 2 ескізи для гобоя (1975)
• Ліричний цикл для мецо-сопрано, флейти, гобоя, кларнета і контрабаса (на вірші Лайми Лівени і Кнутса Скуеніекса, 1973)

Нагороди

• 1969 — диплом Всесоюзного конкурсу молодих композиторів («Музика для фортеп'яно, струнного оркестру і литавр»)
• 1982 — Заслужений артист Латвійської РСР
• 1976 — премія Ленінського комсомолу Латвії
• 1990 — Народний артист Латвійської РСР
• 1996 — Велика музична нагорода Латвії

Література

• Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М .: Радянська енциклопедія, 1991. — С. 425 — ISBN 5-85270-033-9
• Шварц, Людмила. Ключ до гармонії. " Зміна ", № 1187, Січень, 1976.