Петер Вайбель

Петер Вайбель (нім. Peter Weibel; 5 березня 1944, Одеса, СРСР^[8] — 1 березня 2023, Карлсруе) — проросійський^[9][10][11] австрійський постконцептуальний художник, куратор і теоретик медіа-мистецтва.

Петер Вайбель
нім. Peter Weibel |значення1= |опис1=
Народження	5 березня 1944(1944-03-05) Одеса, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	1 березня 2023(2023-03-01) (78 років)
	Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Німеччина[1]
Національність	австрієць
Країна	СРСР
Навчання	Університет в Буффало
Діяльність	хореограф, кінорежисер, телепродюсер, куратор мистецької виставки, теоретик мистецтва, video artist, перформер, художник-концептуаліст, митець, культуролог, викладач університету, художній критик, лектор, теоретик, письменник
Напрямок	концептуальне мистецтво експериментальне кіно відеоарт комп'ютерне мистецтво.
Роки творчості	1965 — наш час
Вчене звання	почесний зарубіжний член РАМd
Працівник	Університет в Буффало, Віденський університет прикладних мистецтв, ZKM Zentrum für Kunst und Medien Karlsruhed[2] і Ars Electronicad[2]
Член	Академія наук Північного Рейну-Вестфаліїd і Hotel Morphila Orchesterd
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Художній музей (Цюрих), LIMAd[3], De Appeld[4][5][3], Національний музей сучасного мистецтва, ZKM Zentrum für Kunst und Medien Karlsruhed[2], Kunstforum Ostdeutsche Galeried, Kunstraum Buchbergd[6] і Музей сучасного мистецтва[7]
Нагороди	Образотворча премія міста Віденьd (1992) Friedlieb Ferdinand Runge-Preisd (2009) Lovis Corinth Prized (2020)
Сайт	peter-weibel.at
Петер Вайбель у Вікісховищі

Біографія

Петер Вайбель народився в Одесі 5 березня 1944 року та виріс у Верхній Австрії.

У Парижі почав вивчати французьку мову та кінематограф.

Вивчав медицину у Відні в 1964 році, незабаром перейшов на математику з акцентом на логіку.

Творчість Петера Вайбеля належить до таких категорій: концептуальне мистецтво, перформанс, експериментальне кіно, відеоарт і комп'ютерне мистецтво.

Починаючи з 1965 року, від семіотичних і мовознавчих роздумів (Остін, Якобсон, Пірс, Вітгенштайн), Петер Вайбель розробив художню мову, яка привела його від експериментальної літератури до перформансу. У своїх перформативних діях він досліджував не лише «медіа» мову та тіло, а й кіно, відео^[12], телебачення^[13], аудіокасети та інтерактивне електронне середовище^[14]. Він критично аналізував їхню функцію для побудови реальності. Окрім участі в гепенінгах із членами Віденського акціонізму, він з 1967 року (разом із Валі Експортом, Ернстом Шмідтом-молодшим та Гансом Шойґлем) розробив «розширене кіно», натхненне американським і відображає ідеологічні та технологічні умови кінематографічного представлення. У 1969 році Вайбель розгорнув ці роздуми у своїх відеокасетах та інсталяціях. Своєю телевізійною акцією «tv und vt works», яку транслювало Австрійське телебачення (ORF) у 1972 році, він вийшов за межі простору галереї та поставив під сумнів відеотехнологію у її застосуванні як засіб масової інформації. У 1966 році разом з Густавом Мецгером, Отто Мюлем, Вольфом Фостеллом, Германом Нічем та іншими був учасником симпозіуму Destruction in Art (DIAS) у Лондоні^[15].

Петер Вайбель дотримувався своїх художніх цілей, використовуючи велику різноманітність матеріалів, форм і технік: текст, скульптуру, інсталяцію, кіно та відео. У 1978 році звернувся до музики. Разом з Лойсом Еґґом він заснував гурт «Hotel Morphila Orchester»^[16] (оркестр). У середині 1980-х років він досліджував можливості комп'ютерної обробки відео. На початку 1990-х реалізував інтерактивні комп'ютерні інсталяції. Тут він знову звернувся до співвідношення між медіа та конструюванням реальності.

У своїх лекціях і статтях Вайбель коментував сучасне мистецтво, історію медіа, теорію медіа, кіно, відеоарт і філософію. Як теоретик і куратор, він виступав за форму мистецтва та історії мистецтва, яка охоплює історію технології та історію науки. У своїй функції професора університету та директора таких установ, як Ars Electronica (у Лінці, Австрія), Інститут нових медіа у Франкфурті-на-Майні та Центр мистецтва та медіа ZKM Карлсруе, він вплинув на європейську сцену так званого «комп'ютерного мистецтва» через конференції, виставки та публікації^[17].

Помер 1 березня 2023 року^[18].

Вайбель і Україна

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року, на початку травня, Петер Вайбель виступав за капітуляцію України та визнання так званих «ДНР» і «ЛНР» і Криму як частину Російської Федерації^[10]. Митець називає Україну «помилковою країною» і головною передумовою війни — розширення НАТО на схід^[10].

Дослідження та викладання

З 1976 року Петер Вайбель викладав у багатьох університетах, серед інших у Віденському університеті прикладних мистецтв у Відні, Коледжі мистецтва та дизайну Нової Шотландії в Галіфаксі, Нова Шотландія, Канада, та Кассельському університеті в Касселі. У 1984 році він був призначений на п'ять років викладати як доцент відео- та цифрового мистецтва в Центрі медіа-досліджень при Університеті штату Нью-Йорк в Баффало, Нью-Йорк. Того ж 1984 року він став професором візуальних медіа в Університеті академічних мистецтв у Відні. У 1989 році йому доручили створити Інститут нових медіа при Вищій школі образотворчого мистецтва «Штедельшуле» у Франкфурті, який він очолював до 1994 року.

Кураторська діяльність

З 1986 року Вайбель працював художнім консультантом в Ars Electronica, який він очолював з 1992 по 1995 рік як художній директор. З 1993 по 1999 рік він курирував павільйон Австрії на Венеційській бієнале. У той же період, з 1993 по 1999 рік, він працював головним куратором Neue Galerie am Landesmuseum Joanneum у Ґраці, Австрія. З січня 1999 року Петер Вайбель є головою та генеральним директором Центру мистецтва та медіа ZKM у Карлсруе, Німеччина.

• 2021: Chiharu Shiota. Connected to Life (with Richard Castelli), ZKM I Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2020: Critical Zones. Horizonte einer neuen Erdpolitik (with Bruno Latour), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2019: Writing the History of the Future (with Margit Rosen), Zentrum für Kunst und Medien, Karlsruhe
• 2019: Seasons of Media Arts. Stadt der partizipativen Visionen (with Lívia Nolasco-Rózsás, Blanca Giménez, Olga Timurgalieva), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2019: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2019: Open Codes. Leben in digitalen Welten (mit Blanca Giménez), Bundesministerium der Justiz und für Verbraucherschutz, Berlin
• 2019: Negativer Raum. Skulptur und Installation im 20./21. Jahrhundert (with Anett Holzheid, Daria Mille), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2018: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2018: Kunst in Bewegung. 100 Meisterwerke mit und durch Medien. Ein operationaler Kanon (with Siegfried Zielinski, Judith Bihr, Daria Mille), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2018: generator marx: kapital | digital, ""generator. medienkunstlabor trier
• 2018: DIA-LOGOS. Ramon Llull und die Kunst des Kombinierens (with Amador Vega, Siegfried Zielinski, Bettina Korintenberg), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2017/2018: The Art of Immersion (with Richard Castelli and Dennis Del Favero), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2017: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2017: Markus Lüpertz. Kunst, die im Wege steht (with Walter Smerling), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2017: Kunst in Europa 1945—1968. Die Zukunft im Blick. Art in Europe 1945—1968, Staatliches Museum für Bildende Künste A. S. Puschkin, Moskau
• 2017: Bodenlos — Vilém Flusser und die Künste (with Baruch Gottlieb, Pavel Vančát, Siegfried Zielinski), GAMU (Galerie AMU), Prag
• 2016: William Kentridge: More Sweetly Play the Dance, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2016: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2016: Liquid Identities — Lynn Hershman Leeson. Identitäten im 21. Jahrhundert (with Andreas Beitin), Lehmbruck Museum, Duisburg
• 2016: Kunst in Europa 1945—1968. Der Kontinent, den die EU nicht kennt (with Eckhart J. Gillen, Daria Mille, Daniel Bulatov), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2016: Digitale Wasserspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2016: Bodenlos — Vilém Flusser und die Künste (with Baruch Gottlieb, Siegfried Zielinski), Akademie der Künste, Berlin
• 2016: Bodenlos — Vilém Flusser und die Künste (with Baruch Gottlieb, Siegfried Zielinski), West, Den Haag
• 2016: Beat Generation (with Jean-Jacques Lebel, Philippe-Alain Michaud), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Transsolar + Tetsuo Kondo. Cloudscapes, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Schlosslichtspiele, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Ryoji Ikeda. micro | macro, ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Lichtsicht, Projektions-Biennale, Bad Rothenfelde
• 2015: Infosphäre (with Daria Mille, Giulia Bini), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: HA Schult: Action Blue (with Bernhard Serexhe), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Exo-Evolution (with Sabiha Keyif, Philipp Ziegler, Giulia Bini), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Die Stadt ist der Star — Kunst an der Baustelle. Vom K-Punkt am Staatstheater bis zum Marktplatz (with Andreas Beitin), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2015: Lynn Hershman Leeson. Civic Radar (with Andreas Beitin), Deichtorhallen Hamburg in der Sammlung Falckenberg, Hamburg
• 2015: Bodenlos — Vilém Flusser und die Künste (with Baruch Gottlieb, Siegfried Zielinski), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2014: Lynn Hershman Leeson. Civic Radar (with Andreas Beitin), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2011: The Global Contemporary Kunstwelten nach 1989 (with Andrea Buddensieg), ZKM Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2011: Moderne: Selbstmord der Kunst? Im Spiegel der Sammlung der Neuen Galerie Graz (with Christa Steinle and Gudrun Danzer), Neue Galerie Graz
• 2011: Bruseum. Ein Museum für Günter Brus (with Anke Orgel), Neue Galerie Graz
• 2011: Hans Hollein (with Günther Holler-Schuster), Neue Galerie Graz
• 2011: Francesco Lo Savio — Tano Festa. The Lack of the Other (with Freddy Paul Grunert), ZKM Center for Art and Media
• 2008: youniverse, International Biennal of Contemporary Arts, Sevilla
• 2005: Lichtkunst aus Kunstlicht (with Gregor Jansen), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2005: Making Things Public (with Bruno Latour), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2003: M_ARS: Kunst und Krieg (with Günther Holler-Schuster), Neue Galerie Graz
• 2002: Future Cinema (with Jeffrey Shaw), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2002: Iconoclash (with Bruno Latour), ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2000/2001: Olafur Eliasson: Surroundings surroanded, Neue Galerie Graz and ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 2000: Net_condition (with Walter van der Crijusen, Johannes Goebel, Golo Foellmer, Hans-Peter Schwarz, Jeffrey Shaw, Benjamin Weill) ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 1999/2000: Der anagrammatische Körper Kunsthaus Muerz, Muerzzuschlag | Neue Galerie, Graz and ZKM | Center for Art and Media, Karlsruhe
• 1999: Open Practice, 48th Biennale de Venise
• 1998: Jenseits von Kunst, MUHKA, Museum van Hedendaagse Kunst, Antwerpen; Neue Galerie, Graz; Ludwig-Museum, Budapest
• 1996: Inklusion: Exklusion, Steirischen Herbst 96, Graz
• 1993: Kontext Kunst, Neue Galerie Graz
• 1991: Das Bild nach dem letzten Bild (with Kaspar König), Galerie Metropol, Vienna
• 1990: Vom Verschwinden der Ferne (with Edith Decker), Postmuseum, Frankfurt am Main
• 1987: Logokultur, Universitaet fuer angewandte Kunst, Vienna
• 1976: Österreichs Avantgarde 1908-38 (with Oswald Oberhuber), Galerie naechst St. Stephan, Vienna

Нагороди

• 2002: Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»^[19];
• 2009: Австрійський почесний хрест науки та мистецтва 1 ступеня^[20];
• 2013: Почесний доктор Університету Печа, Угорщина^[21];
• 2020: Премія Ловіса Корінта.

Бібліографія

• Weibel, Peter; Valie Export (1970). Bildkompendium Wiener Aktionismus und Film (нім.). Frankfurt: Kohlkunstverlag.
• Weibel, Peter (1973). Kritik der Kunst. Kunst der Kritik: es says & I say (нім.). Vienna, Munich: Verlag für Jugend und Volk.
• Weibel, Peter (1982). Arbeiten in den Medien Sprache, Schrift, Papier, Stein, Foto, Ton, Film und Video aus zwanzig Jahren (нім.). Vienna, Munich: Jugend & Volk. ISBN 3-224-16617-7.
• Catalog (1992). Peter Weibel. Malerei zwischen Anarchie und Forschung (нім.). Graz: Neue Galerie.
• Catalog (1992). Robert Fleck (ред.). Peter Weibel. Zur Rechtfertigung der hypothetischen Natur der Kunst und der Nicht-Identität in der Objektwelt (нім.). Cologne: Grunnert. ISBN 3-88375-166-9.
• Romana Schuler, ред. (1996). Peter Weibel. Bildwelten 1982 ‒ 1996 (нім.). Vienna: Triton. ISBN 3-901310-21-5.
• Catalog (1999). Peter Weibel: Globale Gier (нім.). Klagenfurt: Kärntner Landesgalerie. ISBN 3-88375-166-9.
• Catalog (2004). Marcus Huemer (ред.). B-Picture (нім.). Frankfurt a. M.: Revolver, Archiv für Aktuelle Kunst. ISBN 3-937577-75-0.
• Ecke Bonk, ред. (2004). 05-03-44: Liebesgrüsse aus Odessa: für Peter Weibel (нім.). Berlin: Merve-Verlag. ISBN 3-88396-194-9.
• Alfred Kolleritsch, ред. (2004). Peter Weibel: X-Dream (нім.). Graz: Droschl. ISBN 3-85420-671-2.
• Weibel, Peter (2004). Gamma und Amplitude: medien- und kunsttheoretische Schriften (нім.). Berlin: Fundus. ISBN 3-86572-515-5.
• Weibel, Peter (2006). Das offene Werk 1964‒1979 (нім.). Ostfildern: Hatje Cantz. ISBN 978-3-7757-1539-3.
• Peter Weibel: Sarah Cook, Verina Gfader, Beryl Graham & Axel Lapp, A Brief History of Curating New Media Art: Conversations with Curators, Berlin: The Green Box, 2010: pp. 27–37. ISBN 978-3-941644-20-5.
• Car Culture—Medien der Mobilität. (Ed.): Peter Weibel, Zentrum für Kunst und Medientechnologie, Karlsruhe 2011, ISBN 978-3-9282-0142-1.
• Weibel, Peter, ред. (2013). Molecular aesthetics. Cambridge, MA: MIT Press. ISBN 978-0-262-01878-4. OCLC 813540877.
• Beuys Brock Vostell. Aktion Demonstration Partizipation 1949—1983. (Ed.): Peter Weibel, ZKM — Zentrum für Kunst und Medientechnologie, Hatje Cantz, Karlsruhe, 2014, ISBN 978-3-7757-3864-4.^[22]
• Weibel, Peter (2022). Negative Space: Trajectories of Sculpture in the 20th and 21st Centuries. Cambridge: MIT Press. ISBN 9780262044868.