Петер Лілієнталь

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лілієнталь.

Петер Лілієнталь (нім. Peter Lilienthal, 27 листопада 1929, Берлін — 28 квітня 2023, Мюнхен)^[1] — німецький кінорежисер, сценарист, актор і кінопродюсер, один з представників нового німецького кіно 1960—1970-х років.

Петер Лілієнталь
нім. Peter Lilienthal
Дата народження	27 листопада 1929(1929-11-27)
Місце народження	Берлін, Німеччина
Дата смерті	28 квітня 2023(2023-04-28) (93 роки)
Місце смерті	Мюнхен, Німеччина
Громадянство	Німеччина
Професія	режисер, сценарист, продюсер, актор
Кар'єра	1958 — наш час
Напрям	нове німецьке кіно
Членство	Берлінська академія мистецтв
Нагороди	Золотий ведмідь (1979)
IMDb	ID 0510245
peter-lilienthal.de

Життєпис

Петер Лілієнталь народився у сім'ї театральних художників, що у 1939 році емігрувала до Уругваю. Закінчив гімназію, а потім університет в Монтевідео, де займався в студентському кіноклубі, почав знімати короткометражні фільми. У 1961 поступив до Берлінського художнього університету, у 1959 році зняв перший власний фільм (документальний). Працював на радіо. Знявся у фільмі Віма Вендерса Американський друг (1977). Працював в документальному і ігровому кіно, на телебаченні, перша ігрова стрічка — історичний телевізійний фільм про італійського анархіста початку XX ст. Ерріко Малатесте (1969). Багато фільмів Лілієнталя зроблено поза Німеччиною, не в Німеччині (зокрема в Латинській Америці) розвиваються і сюжети цих фільмів («В країні все спокійно», 1976; «Повстання», 1980 та ін.). Нерідко він звертався до творів латиноамериканських письменників.

Обрана фільмографія

Режисер

• 1966 — Прощання / Abschied, телефільм
• 1971 — Якоб фон Гунтен / Jakob von Gunten, телефільм
• 1976 — В країні все спокійно / Es herrscht Ruhe im Land
• 1979 — Давид / David
• 1980 — Повстання / La insurrección
• 1982 — Дорогий містер Вандерфул / Dear Mr. Wonderful
• 1984 — Автограф / Das Autogramm
• 1992 — Дон Жуан або Покараний розпусник / Don Giovanni oder Der bestrafte Wüstling, телефільм

Актор

• 1970 — Місце злочину, телесеріал / Tatort — Карлос
• 1977 — Американський друг / Der amerikanische Freund — Марканджело
• 1979 — Міло-Міло / Milo-Milo
• 1992 — Друга батьківщина: Хроніка мололодости / Die Zweite Heimat — Chronik einer Jugend
• 2002 — Старбак Хольгер Майнс / Starbuck Holger Meins

Педагогічна діяльність

Викладав в Кельнській художній школі аудіовізуальних комунікацій, в Німецькій академії кіно і телебачення (Берлін).

Визнання

Золотий ведмідь та ще дві премії Берлінського МКФ (1979) за фільм про Голокост «Давид», та інші нагороди.

Література

• Philips K. New German filmmakers: from Oberhausen through the 1970s. New York: Ungar Pub. Co., 1984
• Eder K. Peter Lilienthal. München: Goethe-Institut, 1984
• Töteberg M. Befragung eines Nomaden. Frankfurt/Main: Verlag der Autoren, 2001