Петко Каравелов

Пе́тко Сто́йчев Караве́лов (5 квітня 1843, Копривштиця, Османська імперія — 6 лютого 1903, Софія, Болгарія) — болгарський політик, один із вождів Ліберальної партії, а пізніше керівник Демократичної партії. Молодший брат письменника Любена Каравелова й тесть поета Пейо Яворова.

Петко Каравелов Петко Каравелов
Петко Каравелов
Прапор 4-й Голова Ради міністрів Болгарії
10 грудня 1880 — 9 травня 1881 року
Монарх:	Олександр Баттенберг
Попередник:	Драґан Цанков
Наступник:	Казимир Ернрот
Прапор 8-й Голова Ради міністрів Болгарії
11 липня 1884 — 21 серпня 1886 року
Монарх:	Олександр Баттенберг
Попередник:	Драґан Цанков
Наступник:	Васил Друмев
Прапор 10-й Голова Ради міністрів Болгарії
24 — 28 серпня 1886 року
Монарх:	Олександр Баттенберг
Попередник:	Васил Друмев
Наступник:	Васил Радославов
Прапор 20-й Голова Ради міністрів Болгарії
5 березня 1901 — 4 січня 1902 року
Монарх:	Фердинанд I Кобург
Попередник:	Рачо Петров
Наступник:	Стоян Данев
Народження:	5 квітня 1843(1843-04-05) Копривштиця, Софійська область, Болгарія[1][2]
Смерть:	6 лютого 1903(1903-02-06) (59 років) Софія, Болгарія
Поховання:	Церква Святих Сьомочисельників[3]
Національність:	Болгарин
Країна:	Болгарія[4]
Релігія:	православ'я
Освіта:	Імператорський Московський університетd і Lyuben Karavelov School, Koprivshtitsad
Партія:	Демократична партія
Шлюб:	Катерина Каравелова
Діти:	Радка, Віола, Лора
Нагороди:	d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

У 1857–1866 роках проживав у Москві, був вільним слухачем Московського університету. Під час російсько-турецької війни був солдатом російської армії.

Петко Каравелов був одружений з Катериною Великовою Пеневою (1860–1947), у подружжя було три дочки: Радка, Віола та Лора.

Помер 1903 року в Софії. Похований на цвинтарі церкви Святих Сьомочисельників.