Петровська Тетяна Василівна

Тетяна Василівна Петровська (нар. 19 серпня 1962, м. Феодосія, Кримська область) — українська поетеса, педагог, громадська діячка. Член правління Київської обласної організації НСПУ. Кандидат педагогічних наук (2014).

Тетяна Василівна Петровська
Народилася	19 серпня 1962(1962-08-19) (63 роки) м. Феодосія, Кримська область, УРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українка
Діяльність	поетеса, педагог, громадська діячка
Мова творів	українська
Нагороди
Премії	Літературна премія «Гілка золотого каштана» (2007), Київська обласна літературна премія імені Григорія Косинки (2012)

Біографічні відомості

Народилася в Феодосії, дитинство та юність пройшли в Могилеві-Подільському на Вінниччині. З 1981 проживає на Київщині.

Закінчила Вінницьке педагогічне училище та Переяслав-Хмельницьку філію Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького. Працювала учителем та заступником директора Софіївсько-Борщагівської загальноосвітньої школи у Києво-Святошинському районі Київської області. Вчитель-методист (2001), кандидат педагогічних наук (2014).

З 2013 — директор Київського обласного комунального позашкільного навчального закладу «Мала академія наук учнівської молоді».

З 2017 — директор Київського коледжу «Університет сучасних знань».

З 2019 — директор Центру допрофесійної підготовки ННПОТ Національного авіаційного університету. З 2021 — директор Центру допрофесійної підготовки та обдарованої учнівської молоді ІРО НАУ.

Громадська діяльність

Член ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, голова Софіївсько-Борщагівського первинного осередку ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка (з 2008), член правління Київського обласного об'єднання «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (2006—2017). Членкиня НСПУ (2000). Член правління Київської обласної організації НСПУ (з 2010).

Творчість

Авторка збірок поезій:

• «Усмішка м'яти» (1995),
• «Береги» (1998),
• «Вічна любов» (2005),
• «Відкритий урок» (2012),
• «Абетка любові» (2018).

У поезіях оспівує джерельну чистоту почут­тів, закоханість у рідний край, пошану до прадавніх традицій предків. Низка її віршів покладена на музику композиторами Т. Димань, Г. Пів­ньова, І. Якубовська, С. Зінченко. Їх вміщено до збірників пісень та романсів:

• «Сині фіалки» (2007),
• «Школа — наша берегиня» (2011),
• «Нотні сходинки» (2011).

Упорядкувала та видала збірки поезій своїх учнів:

• «Пісня дзвоника» (К., 1997),
• «Проліски надій» (Кагарлик, 1997),
• «Сонячна пелюстка» (К., 2002).

Як педагог приділяла увагу роз­витку образного мовле­н­ня молодших школярів на уроках літературного чита­н­ня. Авторка про­грами та навчально-методичних посібників «Поетика» (К., 2010) для 1—4 кл.

Ініціаторка і організатор проведення районних, обласних і Всеукраїнських поетичних конкурсів «Зерна доброти» та Всеукраїнського поетичного конкурсу «Білий голуб».

Нагороди

• Відмінник освіти України (1996);
• Лауреат літературної премії «Гілка золотого каштана» (2007);
• Лауреат Київської обласної літературної премії ім. Григорія Косинки (2012);
• Медаль Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка «Будівничий України» (2008)
• Почесна відзнака Всеукраїнської громадської організації Товариство «Знання» України «За особливі заслуги» (2018).

Джерела і література

• Національна спілка письменників України: Біобібліографічний довідник / Головн. ред. Василь Клічак. — К.: Український письменник, 2023. — С. 219
• О. М. Кулінченко. Петровська Тетяна Василівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Соломонюк Ольга. Чи можна навчити писати вірші? // Голос України, 12 серпня 2011.