Петропавлівська кірха (Полтава)

Петропавлівська кірха — лютеранська церква у Полтаві, втрачена пам'ятка історії та архітектури, знаходилась на розі сучасних вулиць Європейської, Монастирської^[1].

Петропавлівська кірха
Петропавлівська кірха і вулиця Європейська, початок XX століття
49°35′22″ пн. ш. 34°33′4″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Полтава
Архітектор	С.Г. Григораш
Початок будівництва	1877
Кінець будівництва	1881
Зруйновано	1933
Стиль	псевдоготика
Адреса	вул. Європейська
Петропавлівська кірха (Полтава) (Україна)

Історія

Перша дерев'яна лютеранська церква (кірха Святого Петра) знаходилась на території Німецької колонії^[2]. Закладена 25 червня 1930 року, освячена у 1832 році, богослужіння здійснювались протягом майже 50 років. Оскільки ця кірха була дерев’яною, невеликою за розмірами та споруджувалася як тимчасова, було вирішено збудувати новий мурований храм^[3].

Цегляна євангелічно-лютеранська кірха святих апостолів Петра і Павла була зведена у 1877–1881 роках за проєктом архітектора С. Г. Григораша у псевдоготичному стилі (первісний проєкт – архітектора Б. Г. Михаловського) у центрі міста на трикутній ділянці на розі вулиць Кобеляцької (сучасна Європейська) Монастирської й Дворянської (сучасна Пилипа Орлика)^[1][3][4].

Опис

Будівля кірхи мурована, прямокутна у плані. Розміри внутрішнього об’єму становили: довжина – 19,2 м, ширина – 12 м, висота – 10,7 м. Однонефна з восьмикутною апсидою. Головний фасад увінчувала наметова дзвіниця, яку вінчав готичний шпиль з хрестом^[1][4]

Вхід до кірхи був з боку перетину Монастирської та Кобеляцької вулиць та Другого Кірочного провулку (нині вулиця Остроградського), з північного сходу. Вхід було декоровано перспективним порталом із стрілчастим завершенням, над яким розташоване характерне для готичної архітектури кругле вікно-роза з декоративною орнаментальною рамою. Вікна кірхи та стінові отвори дзвіниці були облямовані профільними тягами і завершувалися стрілчастими арками. У міжвіконних простінках по всьому фасаду було влаштовано уступчасті контрфорси^[3].

Кольорове вирішення фасадів було класичним для німецької церковної архітектури — цегляні стіни червоно-вохристого кольору; карнизи, профільні тяги, облямування отворів, контрфорси, портал входу, башти фіалів, аркатурні пояси та інші виступаючі частини були тиньковані та вибілені. Покрівлю основного об’єму, апсиди, башт фіалів та дзвіниці було виконано з мідної бляхи^[3].

Богослужіння відбувалося у супроводі органної музики^[2][3]. 1932 року кірха була закрита, 1933 році — розібрана. На місці зруйнованої кірхи посадили сквер імені С. М. Кірова. З 29 грудня 2023 року сквер носить назву "Студентський сквер імені Андрія Орлова"^[1].

Література

• Булава Л. М. Колонія і прилеглі до неї території. Полтава, 2024. С.181-182.
• Вільховий Ю. Реформація і протестантизм на Полтавщині: з історії німецької протестанської громади. Епоха реформації та сучасна Україна : зб. наук. пр. за матеріалами доп. і повідомл. Десятого Всеукр. наук.-практ. семінару «Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання. До 500-ліття Реформації в Європі», 28-29 берез. 2017 р. Полтава : Астрея, 2017. С. 158-168.
• Жук В. Долею пов'язані з Україної : нариси з історії німецьких колоністів на Полтавщині, про долю їх нащадків і відродження німецьких товариств у краї. Полтава : Дивосвіт, 2006. С. 33-36.
• Жук В. Історія і майбутнє унікальної пам’ятки (Лютеранська кірха Петра і Павла в Полтаві) / В. Жук, В. Трегубов. Вечірня Полтава. 1998. 9 січ. С. 2.
• «Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А.В.Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 655-656 (укр.)