Печенізьке водосховище

Печені́зьке водосхо́вище — велике руслове водосховище на річці Сіверський Донець, розташоване в Харківській області.

Печенізьке водосховище
Печенізьке водосховище на супутниковій фотографії Печенізьке водосховище на супутниковій фотографії
50°00′ пн. ш. 37°00′ сх. д.
Розташування
Країна	Україна
Розташування	Харківська область, Чугуївський район
Прибережні країни	Україна
Геологічні дані
Тип	руслове водосховище
Розміри
Площа поверхні	86,2 км²
Висота	100,5  м
Глибина середня	4,4  м
Глибина макс.	20  м
Довжина	65 км
Ширина	4 км
Берегова лінія	146 км
Об'єм	0,379 км³
Вода
Басейн
Вливаються	Сіверський Донець
Витікають	Сіверський Донець
Площа басейну	8400 км²
Країни басейну	Україна
Інше
Geonames	812995
Печенізьке водосховище (Україна)
Печенізьке водосховище у Вікісховищі

Опис

У 1932 році ухвалено рішення про будівництво водопроводу від річки Сіверський Донець у районі селища міського типу Кочеток до Харкова^[1] У той час місто інтенсивно розвивалось і потребувало великої кількості води. Водопостачання Харкова здійснювалося лише з артезіанських свердловин^[2].

У 1933 році розпочалося будівництво основних об'єктів станції. Побудована Кочетоцька водопровідна станція потужністю 50 тис. м³ води на добу не задовольняла потреби міста, тому ухвалено рішення про будівництво дамби в районі Печеніг.

Спорудження Печенізького водосховища відбувалося від 1958 до 1962 року^[3]. У серпні 1962 почалося наповнення водосховища, яке поступово продовжувалося аж до весняної повені 1964 року. Відтоді об'єм водосховища залишався незмінним, близько 0,4 км³. Підпор водосховища зберігається до річки Вовча.

Печенізьке водосховище входить до Печенізького гідровузла, що належить до ВУВГ «Донець»(Виробниче управління водопровідного господарства),^[4] в яке входить Кочетоцька водопровідна станція, три блоки водопровідних споруд Роганської насосної станції і більш ніж 200 км магістральних водопроводів. На сьогодні ВУВГ «Донець» постачає м. Харкову 700 тис. м³ води на добу^[1].

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

20 вересня 2022 року, внаслідок російських обстрілів, зруйновано верхній шлюз Печенізької дамби. Мешканців смт Печеніги попередили про можливе підтоплення будинків^[5].

7 грудня 2025 року внаслідок російського удару по греблі водосховища рух по греблі було призупинено^[6][7].

Основні параметри водосховища

• нормальний підпірний рівень — 100,5 м;
• форсований підпірний рівень — 102,1 м;
• рівень мертвого об'єму — 94,5 м;
• повний об'єм — 383 млн м³;
• корисний об'єм — 341 млн м³;
• площа дзеркала — 8 620 га;
• довжина — 75 км;
• середня ширина — 1,15 км;
• максимальна ширина — 4,0 км;
• середня глибина — 4,44 м;
• максимальна глибина — 14,0 м.

Основні гідрологічні характеристики

• Площа водозбірного басейну — 8 400 км².
• Річний об'єм стоку 50 % забезпеченості — 703 млн м³.
• Паводковий стік 50 % забезпеченості — 403 млн м³.
• Максимальні витрати води 1 % забезпеченості — 1 940 м³/с.

Гребля Печенізького водосховища розташована в селищі Печеніги, яке (як і водосховище) отримало назву від кочових племен печенігів, що мешкали на цих землях у IX—X століттях від Р. Х. На правому березі водосховища розташоване селище Старий Салтів, яке завдяки спорудженню водосховища перетворилося на базу відпочинку для харків'ян. На Печенізькому водосховищі багато піщаних пляжів, піонерських таборів і будинків відпочинку.

У 2015 році в рамках державної програми розвитку альтернативної малої енергетики планувалося створення при греблі водосховища малої ГЕС^[8].

Склад гідротехнічних споруд

• Глуха земляна гребля завдовжки — 1083 м, заввишки — 22 м, завширшки — 12 м. Закладення верхового укосу — 1:5 — 1:30.
• Бетонна водоскидна гребля трапецеідального профілю з 8 прольотів, ширина кожного прольоту — 12,0 м, обладнані плоскими металевими затворами.
• Донний водоспуск — у вигляді прямокутної галереї розмірами 3,0×4,0 м, завдовжки — 55,0 м.
• Трубчатий водовипуск — у вигляді двохвічкової труби діаметром 150 мм, завдовжки — 70,0 м.

Використання водосховища

Водосховище використовується для промислового, комунального і сільськогосподарського водопостачання м. Харкова, рибного господарства та рекреації.

Література

• Водогосподарський паспорт Печенізького водосховища, Укргідропроект, 2000.
• Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідниковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. К.: Ніка-Центр, 2001. 392 с.
• Проведение работ по инвентаризации рек и водоёмов Харьковской области с разработкой особого порядка изъятия земель водного фонда из сельскохозяйственного оборота, УкрНИИЭП, Харьков, 1999. 389 с.

Галерея

• 
  Вид на водосховище влітку 2005 року (біля с. Мартове, пляж бази відпочинку «Елат»)
• 
  Вид на водосховище восени 2005 року (пляж б/в ім. Соіча, Чугуївський район)
• 
  Вид на водосховище влітку 2006 року (біля с. Мартове)
• 
• 
• 
  Світанок на березі Печенізького водосховища
• 
  смт. Старий Салтів, Печенізьке водосховище