Печериця їстівна

Печериця їстівна, печериця тротуарна (Agaricus bitorquis (Quél.) Sacc., Agaricus edulis (Vitt.) F. H. Moell et j. Schaeff, Psalliota bitorquis Quél.) — їстівний гриб з родини агарикових — Agaricaceae.

?Печериця їстівна
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Гриби (Fungi)
Підцарство:	Вищі гриби (Dikarya)
Тип:	Базидієві (Basidiomycota)
Підтип:	Agaricomycotina
Клас:	Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас:	Agaricomycetidae
Порядок:	Агарикальні (Agaricales)
Родина:	Печерицеві (Agaricaceae)
Рід:	Печериця (Agaricus)
Вид:	Печериця їстівна
Біноміальна назва
Agaricus bitorquis Lucien Quélet, Pier Andrea Saccardo, 1887
Синоніми
Agaricus edulis Psalliota bitorquis
Посилання
Вікісховище:	Agaricus bitorquis
EOL:	1009407
МСОП:	122090210
NCBI:	5343
MB:	213898
IF:	213898

Опис

Шапка 3-15 см у діаметрі, товстощільном'ясиста, куляста, згодом опуклорозпростерта, біла, брудно-біла, зрідка жовтувато- або коричнювато-біла, матова, у центрі з малопомітними притиснутими лусочками, До краю волокниста, з коркуватою шкіркою. Пластинки вільні, рожевуваті, брудно-рожеві, пізніше темно-коричневі. Спорова маса пурпурово-коричнева. Спори майже кулясті, 4-6 Х 4-6 мкм, гладенькі. Ніжка 2-10 Х 1,5-2,5 см, дуже щільна, кольору шапки, з подвійним, щільним кільцем здебільшого в нижній частині. М'якуш білий, дуже щільний, при розрізуванні на повітрі злегка рожевів, приємний на смак і запах.

Поширення та використання

Зустрічається по всій Україні у садибах, у містах на тротуарах, у степах, на полях (на щільному ґрунті); у травні — жовтні. Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим.

Джерела

• Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 106—107.