Писарівка (Звенигородський район)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Писарівка.

Писарі́вка — село в Україні, у Лисянській селищній громаді Звенигородського району Черкаської області. Центр Писарівської сільської ради. Населення села становить 250 осіб в 2005; 256 в 2001^[1]; 1188 в 1900; 1368 в 1880.

село Писарівка
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Тер. громада	Лисянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA71020190120016894
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	До 1918 р.
Населення	250 (2005)
Поштовий індекс	19320
Телефонний код	+380 4749
Географічні дані
Географічні координати	49°19′49″ пн. ш. 30°45′20″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	203 м
Водойми	річка Писарівка
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Дашуківка
Відстань до залізничної станції	10 км
Місцева влада
Адреса ради	19320, Черкаська обл., Звенигородський район., с.Писарівка
Сільський голова	Момот Василь Іванович
Карта
Писарівка
Писарівка
Мапа

Географія

Селом протікає річка Писарівка.

Назва

На початку 18 ст. мало назву Ду́чино. За переказами старожилів, поселення отримало назву від імені землевласника Дучинського, який проживав у цій місцевості.

Історія

В селі археологами були знайдені курган та поселення черняхівської культури.

1918 у селі відбувались збройні сутички повстанських загонів Вільного Козацтва і селян проти німецьких військ. Того ж року у Писарівці більшовики організували комсомольську організацію, яка часто діяла напівлегально. З початком в Україні колективізації у Писарівці створено колективне господарство ім. Т. Г. Шевченка. На чолі нової влади були вихідці з сусідніх сіл, а також місцева інтелігенція, яка своєю чергою підпала під лещата репресій 1937—1938 рр. Їх імена: У Писарівці встановлено пам'ятний знак жертвам голодомору. 1932—1933 у селі від голоду померло 463 особи. За роки радянської влади 18 мешканців населеного пункту зазнало політичних репресій.

1939 у Писарівці збудовано магазин.

На рубежі 1999—2000, у зв'язку з реформуванням в Україні аграрного сектора народного господарства, у Писарівці утворились два фермерські с/г т-ва «Маяк» і «Зоря», керівники — брати Вергуляцькі.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 273 особи, з яких 108 чоловіків та 165 жінок^[2].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	256	100%

Відомі люди

Даценко Іван Трофимович — директор Писарівської початкової школи, учитель математики, репресований в 1938 р., закатований у м. Умані з 6 на 7 квітня 1938р, місце поховання невідоме;

Значна частина мешканців Писарівки за бойові подвиги та трудові здобутки в мирний час удостоєні урядових нагород. За материнські подвиги нагороджені (Указом Президії ВР СРСР від 20 липня 1955):

—почесним званням «Мати-героїня» — М. Я. Тюфтій за народження і виховання 10 дітей;

—орденами «Материнська слава» Ι,ΙΙ,ΙΙΙ ступеня та медаллю «Материнство» ΙΙ ступеня — К. А. Груша;

—орденом «Материнська слава» ΙΙ ступеня та медалями «Материнство» Ι,ΙΙ ступеня — Т. А. Гладченко;

—медалями «Материнство» Ι,ΙΙ ступеня — В. М. Коломієць, Г.Новохацька;

—медаллю «Материнство» ΙΙ ступеня — Г. М. Адамович, Р. А. Адамович.

Сьогодення

До села підведений газопровід, що постачає селянам блакитне паливо. Працюють фельдшерсько-акушерський пункт, сільські клуб та бібліотека.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)