Питель (механізм)

Пи́тель^[1] (через пол. pytel від сер.-в.-нім. biutel — «мішок»)^[2] — механізм у старовинних млинах (водяних, вітряках), призначений для отримання борошна особливого помелу («питльованого», «питлю»^[1] чи «питльованки»)^[3]. Також питлем називали млин, обладнаний таким механізмом^[1].

Має вигляд мішка чи рукава, виконаного з шовку чи вовни^[4], розділяє мливо на окремі фракції^[5]. На кінцях і в середині питель мав шкіряний бандаж (або шкіряними обручами він споряджався на верхньому і нижньому кінцях, а між ними по довжині йшли шкіряні смуги). Верхнім кінцем він закріплявся під лоточком обичайки жорен, нижнім отвором — до залізного обруча над ситом. Для просіювання необхідно, щоб питель регулярно струшувався, аналогічно звичайному ситу для борошна. Це досягалося застосуванням спеціального кулачка на веретені жорна, який штовхав паралельний веретену вал, а вал передавав поштовхи рукаву через дерев'яну вилку, прикріплену гілками до кілець ремінного бандажу приблизно посередині питля. Частинки борошна найтоншого помелу проходили через тканину рукава і збиралися в ящику-мучнику, встановленому під питлем. У більш грубому ситі під нижнім кінцем питля збиралися висівки і крупка; для відсіювання досить грубих частинок ситу теж передавалося струшування від вала питля.

Кількаразово мелене борошно, ретельно очищене й просіяне через питель, називалося питльо́ваним, а випечений з нього хліб питльо́ваником^[6]. Просіювання через питель робило борошно м'яким, проте, приводило до втрати корисних складових, що містяться в зернових оболонках (харчові волокна, білки, мінеральні речовини і вітаміни)^[7].

Елементи питля
Питель ззовні. Хадімів млин, Чехія.
Штаґа з веретеном, цівковою передачею і валом питля
Вал питля з кінцем вилки.
Питель ззовні, вихідний кінець рукава над ситом
Сито під вихідним кінцем рукава
Мучник з ситом і вихідним кінцем рукава. Млин у Гословіце^[cs], Чехія
Рукави питля

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Питель (механізм)

Примітки

Джерела

Wikiwand - on