Пйотр Тадеуш Богомолець

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Тадеуш.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богомолець.

Пйотр Тадеуш Богомолець (пол. Piotr Tadeusz Bohomolec); * 1727–1729 — † після 1792) — представник «вітебської» гілки литовсько-руського роду Богомольців гербу «Богорія». Стольник вітебський, депутат і підскарбій Головного Литовського Трибуналу і депутат сейму Речі Посполитої від Вітебського воєводства.

Пйотр Тадеуш Богомолець
пол. Piotr Tadeusz Bohomolec
Народився	не раніше 1727 і не пізніше 1729
Помер	не раніше 1792
Країна	Річ Посполита
Посада	учасник виборів короля Польщіd, посол Сейму Речі Посполитої[d], Q111205677?, Q65720799? і Q125559432?
Рід	Богомольці
Батько	Paweł Józef Bohomolecd
Брати, сестри	Францішек Богомолець
У шлюбі з	Q113506130?
Діти	Ромуальд Богомолець, Anna Bohomolecd і Teresa Bohomolecd
Нагороди

Молодший брат видатного діяча Просвітництва Францішка Богомольця (1720—1784).

Біографія

Про його ранні роки відомо мало.

1768 — обраний комісаром для підписання трактату з Російською імперією про встановлення кордонів.

В депеші посла Росії в Речі Посполитій, графа Миколи Паніна, Пйотр Тадеуш Богомолець характеризувався як «дурний» — тобто такий, який наполегливо чинив опір російському втручанню в справи Речі Посполитої.

Проте вже після 1-го поділу Речі Посполитої склав присягу на вірність російській імператриці Катерині ІІ і пішов служити в державний апарат Російської імперії.

З 1783 очолював Вітебську палату громадянського суду. Дослужився до дійсного статського радника.

1792 — за рік до 2-го розділу Речі Посполитої подав прохання про визнання роду Богомольців у російським дворянському достоїнстві. Прохання розглянули депутатські збори Полоцького намісництва 22 жовтня 1792 і задовільнили його. Дворянство було визнано за його дітьми, братами Павлом-Юзефом і Йоахимом, а також їхніми нащадками. У справі про визнання дворянства зберігається перший відомий на сьогодні розпис роду Богомольців.

За російську службу Пйотр Тадеуш Богомолець був нагороджений орденом св. Володимира III ступеня та орденом св. Станіслава (ступінь у наявних архівних документах не вказується).

Був одним із найбагатших людей Вітебщини. Після смерті Пйотра Тадеуша Богомольця його вдова, Елеонора Вишинська-Богомолець, успадкувала великі земельні володіння в Невельському повіті з 2 тисячами душ кріпаків.

Його сини, Станіслав, Павло, Ромуальд і Михайло, починали свою кар'єру в російській армії. Коли Вітебськ був під контролем військ Наполеона I, Ромуальд Богомолець був бургомістром цього міста (1812).

Читайте також

• Богомольці

Джерела

• АВПРИ, ф. 79, оп. 6, д. 912, л. 59
• «Акты, издаваемые Виленской комиссиею для разбора древних актов». Т. XXXV. — Вильна, 1910. — С. 298—306
• ИЮМ, вып. 18. — Витебск, 1888. — С. 456—459; вып. 21. — Витебск, 1891. — С. 355—358
• Boniecki A. — Herbarz polski. — T. I. — Warszawa, 1899. — S. 360
• Niesiecki K. Herbarz Polski. — Lipsk, 1839. — T. II. — S. 207
• Аніщенка Я. К. Ураднікі беларускіх земляў ВКЛ пры Станіславе Панятоўскім. — Мінск, 2008. — С. 47