Плавції

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Плавцій.

Плавції (лат. Plautii, gens Plautia) — давньоримський заможний плебейський рід. З IV ст. до н. е. представники роду починають обіймати вищі магістратури, входять у групу нобілів римського сенату і мають великий вплив у пізній Римській республіці та ранній імперії.

Плавції

Рід	Плавції лат. Plautii
Період	IV ст. до н. е. — IIІ ст.
Місце походження	Привернум[1], Лацій
Держава	Стародавній Рим
Гілки роду	Плавції Веннони, Гіпсеї Плавції Сільвани, Еліани, Ургуланії, Пульхри Плавції Прокули Плавції Деціани
Громадянська діяльність	18 консулів, 1 цензор, 2 народних трибуни, 4 претори
Військові нагороди	3 тріумфи (329 до н. е., 9, 69) 1 овація (47)
Gens Plautia у Вікісховищі

Україномовне написання номену

Українською мовою давньоримський номен «Плавцій» можуть помилково писати як «Плавтій», але це не відповідає правилам латино-української практичної транскрипції. За фонетичними правилами, в українській мові латинське ti перед голосною та не після s, t, x передається як «ці». Таким чином, в множині (як найменування усього роду загалом) пишеться: Plautii — Плавції (не Плавтії). Відповідно, в однині (як найменування одного представника роду) пишеться: Plautius — Плавцій (не Плавтій)^[2].

Етимологія

Американський мовознавець Джордж Девіс Чейз пише, що номен Плавцій походить від загального латинського імені Plautius (укр. плоскостопий)^[3].

Походження

Плавції часів пізньої Римської республіки стверджували, що походять від Левкона^[en], сина Нептуна і Темісто, і доньки Гіпсея^[en], царя лапітів. Британський історик Майкл Кроуфорд^[en] в своїй праці з давньоримської нумізматики відзначає, що на монетах, викарбуваних Публієм Плавцієм Гіпсеєм, зображені Нептун і Левкон^[4].

Американський мовознавець Джордж Девіс Чейз класифікує номен Плавцій як побутуючий або серед корінних мешканців Риму, або тих, котрі вперше засвідчені саме у Римі, і немає доказів, що вони походять з іншого місця^[3]. Натомість сучасний італійський історик Нікола Терренато^[en], який присвятив Плавціям широку монографічну розвідку, припускає, що Плавції могли походити з Привернума (нині Приверно), міста вольсків у південній частині італійського регіону Лація. Терренато пише, що ранні Плавції були численною родиною, що мала зв'язки з головними латинськими центрами Тібур (нині Тіволі) і Пренесте (нині Палестрина), а також із сусіднім центром сабінів або еквів Требула Суффена^[en] (поблизу Чичиліано).^[1].

Попри можливе походження з Привернума, кілька ранніх Плавціїв, імена яких записані у «Списках римських консулів» (лат. Fasti consulares), воювали проти мешканців міста. Це Гай Плавцій Веннон, який у 341 р. до н. е. змусив жителів Привернума укласти вигідну для Риму угоду, і Гай Плавцій Деціан, який у 329 р. до н. е. завоював місто, приєднавши його разом з рештою земель вольсків до римських володінь.