Планетарій Карла Цайсса (Штутгарт)

Планетарій Карла Цайсса (нім. Carl-Zeiss-Planetarium) — великий планетарій у Німеччині, розташований у Шлоссгартені^[de] в місті Штутгарт. Планетарію також підпорядкована Вельцгеймська обсерваторія.

Планетарій Карла Цайсса
нім. Carl-Zeiss-Planetarium
Будівля планетарію
48°47′00″ пн. ш. 9°11′13″ сх. д.
Тип	планетарій
Назва на честь	Карл Цейс
Країна	Німеччина[1]
Адреса	Willy-Brandt-Straße
Архітектор	Вільфрід Бек-Ерлангd
Сайт	planetarium-stuttgart.de
Планетарій Карла Цайсса (Штутгарт) (Німеччина)
Планетарій Карла Цайсса у Вікісховищі

Історія

Перший планетарій (1928—1943)

16 травня 1928 року відкрився перший Штутгартський планетарій, який містився в куполі на будівлі Гінденбургбау^[de]. Ініціював його створення астроном і педагог Роберт Генселінг^[de] (1883—1964). Планетарій був обладнаний проєктором Zeiss Model II. Планетарій був розрахований на 450 відвідувачів, а діаметр купола становив 25 метрів. 17 червня 1943 року міська рада Штутгарта вирішила закрити планетарій, демонтувати та перенести проєктор. Гінденбургбау було зруйновано під час авіанальотів у лютому та березні 1944 року. Старий проєктор планетарію тепер можна побачити біля кас нового планетарію.

Другий планетарій (1977)

Новий проєктор

Створення сучасного планетарію у Штутгарті почалося з проєктора Zeiss VI A, подарованого місту Штутгарту Фондом Карла Цайсса^[de] у 1969 році. Літера «A» у типі проєктора означає «автоматичний» — цей проєктор був єдиним проєктором фірми Carl Zeiss з автоматичною системою. Будівництво планетарію почалося в 1975 році завдяки підтримці численних меценатів. Будівля, спроєктована Вільфрідом Бек-Ерлангом^[de], була відкрита в 1977 році. 3 грудня 1988 року, у 13-ту річницю смерті Карла Цайсса, Штутгартський планетарій було перейменовано на Планетарій Карла Цайсса^[2].

Через майже 25 років у 2001 році проєктор замінили на останню модель Zeiss Universarium IX. Від 1996 року в планетарії демонструють лазерні шоу, які тепер є постійною частиною програми. Від 2007 року планетарій має повнокупольну лазерну систему. Від 2009 року працює експериментальна відеопроєкційна система, здатна показувати повнокупольні фільми.

Директором-засновником планетарію був Ганс-Ульріх Келлер^[de], який очолював планетарій до 2008 року^[3].

Нереалізовані плани перенесення

На середину 2011 року планували відкриття нового наукового центру з планетарієм у Бад-Каннштатті^[de], поблизу Некарпарку^[de], натомість як нинішня будівля планетарію мала стати інформаційним центром для будівництва залізничного проєкту Штутгарт 21^[4]. Після тривалого обговорення міська рада Штутгарта 18 грудня 2009 року вирішила відмовитися від наукового центру в Бад-Канштатті та проголосувала за модернізацію нинішнього планетарію. У 2013 році міська рада вирішила, що планетарій залишиться в теперішньому місці незалежно від того, чи буде колись побудований науковий центр у Бад-Каннштатті^[5].

Ремонт 2015—2016

Сонячний годинник перед будівлею

Від 30 березня 2015 року по 22 квітня 2016 року в планетарії проводився капітальний ремонт^[6]. Зокрема, було встановлено повнокупольну проєкційну технологію. На реконструкцію міський бюджет Штутгарта виділив 2,74 мільйона євро^[7][8].

До осені 2020 року під планетарієм проходив канал Незенбах, лише за кілька метрів від ями для проєктора планетарію. У зв'язку з проєктом залізниці Штутгарт 21 Незенбах провели іншим маршрутом і старий канал знесли. Секція під планетарій була збережена й замурована з обох кінців.

Робота планетарію

Програма регулярних заходів планетарію змінюється щокварталу. Щотижня відбувається від 20 до 25 заходів, приблизно половина з яких підходить для дітей^[9]. На додаток до астрономічних тем, проводяться деякі спеціальні події, такі як жива музика^[10] або інтерактивні заходи^[11][12], на яких відвідувачі можуть керувати шоу за допомогою своїх смартфонів.

Купольний зал (до 270 осіб) і зал Кеплера (до 138 осіб) також використовують для корпоративів та інших подібних заходів^[13].