Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Плейбек-театр (також театр плейбек, англ. Playback Theatre, букв. переклад «театр відтворення») — різновид інтерактивного[en] театру імпровізації, що складається з двох основних комплементарних практик: розповіді глядачами особистих історій на публіку та миттєвої художньої інсценізації акторами цих розповідей у специфічних формах. У дійстві плейбек-театру завжди є ведучий (на проф. сленгу «кондактор»[1]), який організовує ці практики та супроводжує увесь процес, від вступного до заключного слова.
У плейбек-театрі інсценізуються не літературні твори (на відміну від театру репертуарного) і не особисті змісти виконавців (на відміну від театру чистої імпровізації), а індивідуальні історії присутніх на виставі глядачів, тобто будь-кого з бажаючих, випадкових людей.
Дійство плейбек-театру зазвичай називають «перформансом», оскільки в ньому акцент не на результаті, а на процесі творчості, з чого випливає безпосередня цінність мистецьких дій учасників у режимі реального часу: і розповіді глядачів, і гра акторів, музикантів, інших творців, і реакції ведучого та всіх присутніх є великою мірою непередбачуваними, спонтанними. У плейбек-театрі використовуються також партиципативні[en] (напр., вихід глядача на сцену) та імерсивні (напр., прохання до зали поділитися історією один з одним) театрально-акціоністські елементи.
Плейбек-театр часто використовується як інструмент соціальних змін на рівні малих та середніх, закритих та відкритих, однорідних та неоднорідних груп. Комплексний соціально-психологічний ефект, який відчуває на собі група, пояснюється концептом «наративної ретикуляції», запропонованим автором ідеї і засновником плейбек-театру Джонатаном Фоксом у 2013 році[2][3].
Плейбек-театр виник у м. Нью-Палц (США) у 1975 році, на сьогодні існує в тому чи іншому вигляді у понад 75-ти країнах світу[4]. В Україні існує з 2001 року.
У 1990 році було створено міжнародну організацію («Мережу») плейбек-театрів («The International Playback Theatre Network» — «IPTN»), у 1993-му — школу («Центр») підготовки практиків і тренерів («Centre for Playback Theatre») із власними програмами навчання за встановленими стандартами, у 2017-му — незалежний блог плейбек-театру («Playback Theatre Reflects»), є спільні ресурси у соціальних мережах; проводяться дослідження; друкується власний часопис («Interplay»[5], з 1990 року, «IPTN Journal», з 2015 року), виходять статті, методичні посібники та монографії, відеоблоги; проводяться міські, національні, міжнародні та інші зустрічі, конференції, семінари, фестивалі тощо.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.