Плющ Василь Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плющ.

Василь Васильович Плющ (19 квітня 1945(19450419), с. Пелюхівка, Малодівицького району, Чернігівської області — 29 жовтня 2003) — український журналіст, письменник, літературний критик, перекладач, редактор. Головний редактор газети «Літературна Україна» (з лютого 1996).

Василь Васильович Плющ
Народився	19 квітня 1945(1945-04-19) село Пелюхівка, Малодівицького району, Чернігівської області
Помер	29 жовтня 2003(2003-10-29) (58 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР Україна
Національність	українець
Діяльність	журналіст, письменник, літературний критик, перекладач, редактор
Alma mater	Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1967)
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка журналістів України
Премії	Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня Міжнародна премія імені Григорія Сковороди Нагорода Ярослава Мудрого

Біографія

Народився 19 квітня 1945 року в селі Пелюхівка, Малодівицького району, Чернігівської області.

Закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, філолологічний факультет (1962–1967), за фахом філолог.

З серпня 1966 — старший літпрацівник, з січня 1967 — завідувач відділу, з січня 1973 — відповідальний секретар редакції газети «Друг читача».

З квітня 1974 — старший редактор прози у видавництві «Радянський письменник».

З квітня 1987 — заступник головного редактора, з лютого 1996 — головний редактор газети «Літературна Україна».

Займав посаду голови Комітету у справах премії імені Івана Огієнка.

Могила Василя Плюща

Захоплювався спортом та моржуванням.

Помер на 59-му році життя 29 жовтня 2003 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′2.83″ пн. ш. 30°30′3.40″ сх. д.).

Родина

Дружина Віра Петрівна (1947) — філолог, завідувачка відділу Національного музею історії України у Другій світовій війні; дочка Ольга.

Творчість

Автор повісті «Станція» (1975, видавництво «Радянський письменник»), циклу статей в «Літературній Україні» (1974–2000), співавтор романів «Заслон» (1979), «Контрольна смуга» (1977), художніх перекладів в журналах «Київ», «Дніпро», «Березіль». Володів німецькою мовою.

Звання та нагороди

• Член Національної спілки журналістів України (1990), Національної спілки письменників України (1995).
• Заслужений журналіст України (1997).
• Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1980).
• Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (1998).
• Лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди (1996).
• Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого (1997)^[1]
• Лауреат премії Київської спілки журналістів «Незалежність-99». (1999)