Пліній (кратер)

Пліній (лат. Plinius) — великий місячний ударний кратер, розташований на кордоні між морем Ясності і морем Спокою. Назву присвоєно на честь Гая Плінія Секунда (Плінія Старшого, (лат. Gaius Plinius Secundus)) — давньоримського письменника-ерудита, автора «Природної історії», та затверджено Міжнародним астрономічним союзом (МАС) у 1935 р. Кратер порівняно молодий, утворення його відноситься до ератосфенівського періоду^[1].

Фотографія кратера з борту «Аполлон-17».

Характеристики кратера

Пітат
Координати	15°22′ пн. ш. 23°37′ сх. д.
Діаметр	43 км
Глибина	4,3 км
Довгота ранкового термінатора	336°
Епонім	Пліній Старший
Пітат

Опис кратера

На південному заході від кратера знаходиться кратер Росс, на заході — Гемські гори і кратер Аль-Бакрі, на північному заході мис Архерузія, на північному сході — кратер Дауес. На півночі від кратера знаходиться «система борозен», названа по імені кратера, і невеликий кратер Бракетт^[2]. Селенографічні координати центру кратера 15.36° пн. ш. 23.61° сх. д. / 15.36; 23.61, діаметр 41,31 км^[3], глибина 3,07 км^[4].

Кратер має масивні зовнішні укоси, гострий вал, терасовидні внутрішні схили валу, дещо овальну форму. У західній частині один із піків валу досягає вивищення 1800 м над навколишньою місцевістю, середнє піднесення вала над навколишньою місцевістю становить 1060 м, над дном чаші кратера 3240 м^[5]. Зовнішня частина вала порізана численними глибокими долинами. Особливо помітна пологих у південній частині вала, що має трикутну форму з основою 16—19 км. Дно чаші кратера помітно світліше навколишньої місцевості, горбкувате, з більш рівною східною частиною і центральним піком складної форми висотою близько 900 м^[1]. Система променів біля кратера відсутня. Обсяг кратера становить 1412 км^3[5].

Кратер Пліній знаходиться в області більш темних і менш старих порід порівняно з поверхнею моря Ясності, що складаються з ільменіту (тітаністого залізняку) і належить до кратерів, у яких зареєстровано температурні аномалії під час затемнень. Пояснюється це тим, що подібні кратери мають невеликий вік, і оскільки скелі не встигли покритися реголітом, вони діють як термоізолятор. Реголіт в околицях кратера має великий вміст гелію-3 і є перспективним районом для його промислового освоєння в майбутньому.

Ще одна особливість кратера — цікава гра світла і тіні в північній частині внутрішнього схилу валу (на нижній фотографії — у правій частині), що нагадує багатьом зображення давньоєгипетського бога Хору.

Швидкоплинні місячні явища

У кратері спостерігалися швидкоплинні місячні явища у вигляді світіння в тіні. На наведеному графіку представлено перетин кратера в різних напрямках, масштаб по осі ординат вказано у футах, масштаб у метрах вказаний у верхній правій частині ілюстрації.

Перетин кратера

Супутникові кратери

Ці кратери заведено позначати на картах літерою, розміщеною біля їх центру з того боку, що найближчий до кратера «Пліній»^[6].

Пліній	Широта	Довгота	Діаметр
A	12,99° пн. ш.	24,17° сх. д.	3,45 км
B	14,09° пн. ш.	26,27° сх. д.	6,55 км

Посилання

• http://planetarynames.wr.usgs.gov/images/Lunar/lac_94_wac.pdf [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Цифровий фотографічний атлас Місяця Фотографії кратера з Аполлона-15 і Аполлона-17 [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Фотографії кратера з Аполлона-15 і Аполлона-17 [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Фотографії кратера на сайті «Lunar picture of the day»(англ.)
• http://www.lpi.usra.edu/resources/mapcatalog/usgs/I510/ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.lpi.usra.edu/resources/mapcatalog/LTO/lto60b1_1/ [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• http://www.lpi.usra.edu/resources/mapcatalog/LM/lm60/ [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• http://planet4589.org/astro/lunar/RP-1097.pdf [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]