Повінь (новела)

«По́вінь» (фр. L'Inondation) — новела французького письменника Еміля Золя 1880 року про повінь на річці Гаронні у селі Сен-Жорі (нині департамент Верхня Гаронна), неподалік Тулузи.

Повінь
фр. L'Inondation
Жанр	новела
Форма	оповідання
Автор	Еміль Золя
Мова	французька
Написано	1875
Опубліковано	1875
Країна	Франція
Переклад	Іван Франко, 1876
Попередній твір	Q19183387?

Новела становить подальшу розробку тем, сюжетів та образів циклу «Нові казки Нінон». Вперше була опублікована у перекладі на російську мову в журналі «Вестник Европы»^[1] і лише через кілька років стала доступною для французького читача.

Сюжет

Головним героєм твору «Повінь» є Луї Руб'є. Йому сімдесят років, і живе він у селі Сен-Жорі, яке розташоване за кілька льє від Тулузи, у верхній течії Гаронни. Більше чотирнадцяти років він бився як риба об лід. Він постійно жив у злиднях на своєму маленькому клаптику землі. Але ось нарешті доля поставилася до нього прихильно, і місяць тому він став найзаможнішим фермером у всьому кантоні. І якби не сумні події, він був би найщасливішою людиною.

Персонажі

Старий вже чоловік Луї Руб'є, його брат П'єр і сестра Агата, син Жак та його дружина Роза, їхні три дочки - Еме, Вероніка і Марія, Сіпрієн Буїссон - чоловік Еме, в них було 2 маленьких дітей, Гаспар Рабюто - наречений Вероніки.

Переклади

На українську мову вперше здійснив переклад Іван Франко 1876 року.