Пов'язка

Пов'язка — медична маніпуляція, при якій накладають медичні вироби (найчастіше марлевий бинт) на хворе місце чи травмовану ділянку (наприклад, рану і т. ін.).^[1]

Десмургія — розділ хірургії, який вивчає види пов'язок, покази та протипокази до застосування та методи їх накладання, догляду.^[1]

Для пов'язки використовують марлевий бинт, еластичний бинт (розмовне помилкове «бандаж»), марлеві серветки, і лише коли необхідно — вату. Додатково можуть використовувати різні розчини антисептиків та лікувальних речовин, пластир, клеол, гіпс, пластикати, «медична косинка», механічні пристосування (наприклад, шини).

Класифікація

За твердістю матеріалу, яким накладають пов'язку:

• М'які (марля, бинт, тканина, марлево-клеолова^[2], пластирна, плівкоутворювальний аерозоль)
• Тверді (і такі, що затвердівають)^[1]
• специфічна (лат. fascia specifica, особлива)

За метою:

• стискальні (стискувальні, тиснучі, «давлячі», тугі, компресійні^[3])
  • гемостатичні
• фіксувальні (закріплювальні, зміцнювальні)
  • захищальні (захисні)
  • корегувальні
  • витягувальні (тракційні)
• іммобілізувальні (знерухомлювальні)
• оклюзійні^[4]
• поєднані

За ділянкою, на яку накладають пов'язку:

• На голову:
  • вухо (-а)
  • око (-чі)
  • щелепу
  • волосяну частину голови
• На шию
• На кінцівки:
  • верхні
  • нижні
• На плечовий пояс
• На грудну клітку
• На черевну стінку
• На таз та промежину

За методою накладання:

• циркулярна (лат. fascia circularis, кругова)
• спіралеподібна (лат. fascia spiralis, «спіральна»)
• повзуча (лат. fascia serpences, гвинтоподібна)
• хрестоподібна (восьмиподібна)
• колосоподібна («колосок»)
• черепашоподібна (черепашка, «черепашача»)
• поворотна^[5]

Правила бинтування

• Необхідно надати зручного положення пацієнту із можливістю накласти відповідну пов'язку
• При накладанні пов'язки контролювати доступним методом загальний стан постраждалого (пораненого, хворого)
• Пов'язка починається і закінчується фіксуванням (при бинтуванні — фіксувальним обертом)
  • пов'язку завжди починають фіксувальним обертом
  • закінчують пов'язку фіксуванням (при бинтуванні — фіксувальним обертом)
• Бинтування проводять від периферії до центру (кінцівки), від вужчого до ширшого місця, більшість за рухом годинникової стрілки
• Пов'язку накладають двома руками: однією розкочують бинт, іншою асистують (наприклад, розправляють пов'язку); інколи потрібен помічник
• При накладанні пов'язки стараються створювати рівномірний натяг (при бинтуванні — бинт розкочують на поверхні бинтування не відриваючись від неї)
• При бинтуванні — кожен наступний оберт бинта може: покривати попередній на 1/2 або 2/3 його ширини, або залишати проміжки між обертами не більше 1/3 ширини бинта^[6][4]

Пов'язка при пораненні

У критичних ситуаціях, бинти можна замінити підручними засобами: хустина, сорочка, хустинка, бандана, рушник, тощо. Речі ці не стерильні, але ними можна користуватися, якщо пропрасувати з обох боків гарячою праскою, потримати над вогнем^{[джерело?]}.

При наданні допомоги потрібно дотримуватися таких правил:

• вимити руки з милом і, якщо можливо, протерти кисті рук спиртом, горілкою; кінчики пальців змастити йодом,
• підготувати матеріал для перев'язки,
• зняти або розрізати одяг, щоб відкрити рану,
• витерти серветкою кров навколо рани, краї рани обробити йодом.
• ділянку накладання прикривають серветкою чи марлею (стерильними), потім, якщо необхідно — вату, фіксують бинтом.

Бинтування виконують у напрямку знизу вгору і з середини назовні. При бинтуванні кінцівок роблять перегини.

Не можна промивати рану будь-яким розчином, тому що інфекція зі шкіри попадає в глибокі частини рани. Якщо рана забруднена землею, трісками, вугіллям, можна обережно чистою марлею зняти бруд.

Пов'язка має бути накладена щільно, але не дуже туго, і закріплена так, щоб бинт не сповзав і не розмотувався. Витки бинта не повинні утворювати кишень, вони накладаються один на один у вигляді черепиці, закриваючи половину ширини попереднього витка (крім другого оберта). Розкочуючи бинт, його головку потрібно тримати в правій руці, а лівою притримувати розгорнутий кінець. Таким чином, витки бинта спрямовують майже завжди зліва направо. На початку бинтування і в кінці його роблять закріплюючи витки бинта. При першому оберті бинта потрібно перегнути його кінець і прихопити другим обертом, який накладається на перший, тоді бинт буде закріпленим. Кінець бинта можна закріпити шпилькою або розірвати кінець бинта вздовж на дві стрічки і зав'язати їх.

Див. також

• Перев'язка
• Перша медична допомога
• Гнійні рани