Погановський Віктор Олександрович

Ві́ктор Олекса́ндрович Погано́вський (23 листопада 1949) — український радянський спортсмен, який спеціалізувався в кінному спорті, олімпійський чемпіон (1980), член Національного олімпійського комітету України (НОКУ).

Погановський Віктор Олександрович рос. Виктор Александрович Погановский
Загальна інформація
Громадянство	Україна
Народження	23 листопада 1949(1949-11-23) (75 років)  Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Зріст	172 см
Вага	71 кг[1]
Alma mater	Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Спорт
Вид спорту	кінні перегони
Нагороди
Погановський Віктор Олександрович у Вікісховищі

Спортивні медалі
Представник  СРСР
Кінний спорт
Олімпійські ігри
Золото	1980 Москва	Подолання перешкод, командний залік

Біографія

Народився 23 листопада 1949 року в Миколаєві. В кінно-спортивній школі займався з 12-річного віку.

У 1965 р. уперше брав участь у чемпіонаті країни серед юнаків, був включений до збірної команди країни.

У 1976 році закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут.

Виступав за «Колос» (Миколаїв). 20 разів ставав чемпіоном УРСР, 15 разів — чемпіоном СРСР, неодноразово перемагав на міжнародних змаганнях.

Золоту олімпійську медаль та звання олімпійського чемпіона Віктор Погановський виборов на московській Олімпіаді в командних змаганнях із подолання перешкод, виступаючи у складі збірної СРСР.

З 1992 року — головний тренер Миколаївської конно-спортивної школи. Як тренер підготував чемпіона України Г. Мартиненка.

Нагороди і звання

• Орден «За заслуги» III ступеня;
• Орден «Знак Пошани» (1980);
• Орден Трудового Червоного Прапора (1986);
• Олімпійський чемпіон (1980);
• Заслужений майстер спорту СРСР (1980);
• Заслужений тренер України (1992).