Погоня Татарська

Погоня Татарська (пол. Pogoń tatarska) — земельний і шляхетський герб, що являє собою зображення вершника, що скаче на коні і відстрілюється з лука назад.

Погоня Татарська
Деталі
Носій	шляхетський герб

Земельний герб

Витоки

На українських землях кінний лучник фігурував на монетах скіфського царя Атея.

Кримське ханство

Деякі монети Кримських володарів XIII-XV століть містять зображення вершника з луком^[1].

Московія

На деяких печатках та знаках Московії та московських земель вживався вершник з луком^[2].

Омська область

18 лютого 1825 року було затверджено герб Омської області Російської імперії, що містив в собі модифікований герб «Погоня Татарська»:

У щиті, що має червоне поле, зображений вершник в азійському строї на білому коні, що скаче в ліву сторону і має в руках лук, з натягнутою стрілою, а за спиною сагайдак зі стрілами[3].

Кавказька область

23 жовтня 1828 року було затверджено герб Кавказької області Російської імперії, що містив в собі герб «Погоня Татарська»:

У верхньому золотому полі перетятого щита російський орел, що сидить на вершині гори Кавказу. Він тримає з одного боку лавровий вінок, з іншого - Перун. Під ногами його лежать розірваний ланцюг стародавнього Прометея. У нижній частині щита, в блакитному полі, зображений гірський войовничий житель Кавказу, що скаче на коні по зеленому степу. Тікаючи від переслідування, він стріляє з лука, за їхнім стародавнім звичаєм. Вдалині видно снігові верхи Кавказьких гір[4].

• 
  Скіфська монета із зображенням царя Атея
• 
  Герб Московії на «Carta Marina» (1539)
• 
  Герб Омської області
• 
  Герб Кавказької області

Київ

Дослідник київських печаток Кость Антипович датував найдавнішу печатку з гербом міста приблизно 1500 роком^[5]. На ній в заокругленому щиті зображено лук зі стрілою (чи двома стрілами), який натягують дві висунуті з хмари руки. Ймовірно, такий герб символізував порубіжне значення Києва, жителі якого постійно захищалися від нападів ворогів, переважно татар. Традиційно куша або лук фігурував у європейській геральдиці як символ диких і войовничих народів, або регіонів де ведеться війна^[6]. Зображення рук з луком може походити від спрощення зображення вершника з луком на коні.

• 
  Герб Києва у гербовнику Конрада Грюненберга (1480)
• 
  Герб Києва у німецькому гербовнику першої половини XVI століття
• 
  Герб Києва у гербовнику Георга Ортенбурга (1602–1604)
• 
  Печатка магістрату
  (після 1550)

Роди

• Мещеринові

Галерея

• 
  Герб Олександра Виговського
• 
  Мірза Алі Герай, син кримського хана, під час облоги Відня 1683 р.
• 
  Вацлав Павлішак «Татарський лучник»
• 
  Герб сепаратистської Абхазії
• 
  Герб Салаватського району Башкортостану
• 
  Герб Тихорєцького району Краснодарського краю
• 
  Герб Харкатеню (Угорщина)
• 
  Герб Яшкараєно (Угорщина)
• 
  Герб Гантосу (Угорщина)
• 
  Герб Капосмеро (Угорщина)
• 
  Герб Ладанибене (Угорщина)
• 
  Патч 21-го окремого мотопіхотного батальйону (Україна)

Див. також

• Погоня (герб)
• Погоня Литовська
• Погоня Польська

Джерела

• Погоня Татарська // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Gajl T.: Polish Armorial Middle Ages to 20th Century
• История Рязанского края: Мещериновы. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.