Погорілий Леонід Володимирович

Погорілий Леонід Володимирович — доктор технічних наук, академік Української академії аграрних наук, Російської академії сільськогосподарських наук, Академії інженерних наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, член Асоціації сільськогосподарських інженерів США, видатний спеціаліст вітчизняного сільгоспмашинобудування, фундатор системного підходу до методології випробувань сільськогосподарської техніки ^[1].

Погорілий Леонід Володимирович
Народився	13 вересня 1934(1934-09-13) Черепин
Помер	26 вересня 2003(2003-09-26) (69 років)
Країна	СРСР
Національність	Українець
Діяльність	науковець
Відомий завдяки	фундатор системного підходу до методології випробувань сільськогосподарської техніки
Alma mater	Українська сільськогосподарська академія
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Погорілий.

Життєпис

Л.В. Погорілий народився 13 вересня 1934 року в селі Черепин Тетіївського району Київської області. Після закінчення П’ятигірської середньої школи приїхав до Києва і вступив до Української сільськогосподарської академії на факультет механізації сільського господарства. Після успішного закінчення сільськогосподарської академії в 1958 році молодий фахівець приїхав за призначенням в Українську машиновипробувальну станцію (УкрМВС). Л.В. Погорілий працював над становленням та розвитком системи машиновипробувань в Україні. З 1958 по 1960 рр. – старший науковий співробітник, 1960-1962 рр. – керівник лабораторії випробувань бурякових машин, 1962-1976 рр. – головний інженер, заступник директора з наукової роботи УкрМВС.^[2]

Леонід Погорілий став доктором технічних наук (1976), професором (1981), [академіком ВАСГНІЛ (1988)]. Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Лауреат Державної премії України (1992) і премії Ради Міністрів України (1979). Нагороджений орденами Трудового Красного Знамені (1977), Дружби народів (1986), 3 медалями СРСР и України. Обраний академіком Української академії аграрних наук (1991), Української академії інженерних наук (1998), став членом Американської громади інженерів сільського господарства — ASAE (США).

Діяльність академіка Л.В. Погорілого активно вивчається науковою громадськістю, його ім'я вноситься у відповідні довідники^[3][4], пишуть про нього статті та інші наукові праці^[5], проводять конференції^[6] тощо. Аналіз наукових здобутків академіка Л.В. Погорілого показує, що як видатний вчений він залишив після себе значний доробок наукових здобутків, який налічує близько 500 наукових праць, серед яких понад 40 книг і монографій, 50 авторських свідоцтв та патентів на винахід. Він розробив теоретичні основи системних методів випробувань та прогнозування розвитку нової сільськогосподарської техніки і агротехнологій, якими ще тривалий час будуть користуватися вчені, інженери та конструктори в галузі сільськогосподарського машинобудування та випробування техніки та обладнання.

Вчений-випробувач Леонід Погорілий 45 років свого життя присвятив створенню єдиної в Україні наукової школи випробувачів сучасної сільськогосподарської техніки. Як талановитий вчений-педагог він виховав ціле покоління інженерів аграрного виробництва та науковців-випробувачів сільгосптехніки.

Визнання

УкрНДПІВТ (Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва) присвоєно ім'я Леоніда Володимировича Погорілого. Тут вчений пропрацював 45 років, пройшовши шлях від інженера-випробувача до директора інституту. Леонід Володимирович заслужено вважається фундатором системного підходу до створення і випробувань сільськогосподарської техніки. На визнання видатних заслуг перед українською аграрною наукою ім’я Л.В. Погорілого, розпорядженням Кабінету міністрів України № 813-р від 26 грудня 2003 року ^[7], було присвоєно Українському науково-дослідному інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва.