Поет

Пое́т^[1], поетéса^[2], поéтка^[3][4] —

1. Людина, яка пише літературні віршовані, прозові і драматичні поетичні твори. // Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. // Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець, поет-пісняр, піїт, бард, скальд, піїта, віршомаз.
2. Людина, що поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу.

Автопортрет українського поета Тараса Шевченка

Роботою поета є, по суті, спілкування, висловлювання ідей у буквальному сенсі (наприклад, повідомлення про конкретну подію чи місце), або метафорично. Поети існували з доісторичних часів майже на всіх мовах і створювали твори, які сильно відрізнялися в різних культурах і періодах. У кожній цивілізації та кожній мові поети використовували різні стилі, які змінювалися з часом, що призвело до незліченної кількості поетів, таких же різноманітних, як і література, яку вони створювали (з моменту появи систем письма).

Історія

У Стародавньому Римі професійних поетів, як правило, підтримували меценати, заможні прихильники, включаючи знать і військових чиновників. Наприклад, Гай Цільній Меценат, друг Цезаря Августа, був важливим покровителем для поетів Августа, включаючи Горація та Верґілія. Тоді як Овідій, відомий поет, був вигнаний з Риму першим Августом.

У Високе Середньовіччя трубадури були важливою категорією поетів і походили з різних верств населення. Вони жили та подорожували в різних місцях, і на них дивилися як на акторів чи музикантів так само, як і на поетів. Вони часто перебували під патронатом, але багато з них тривало подорожували.

В епоху Відродження продовжувалося заступництво поетів королівськими особами. Багато поетів, однак, мали інші джерела доходу, включаючи італійців, таких як Да́нте Аліґ'є́рі, Джованні Боккаччо та роботи Петрарки в гільдії фармацевтів і роботи Вільяма Шекспіра в театрі.

У період романтизму і далі багато поетів були незалежними письменниками, які заробляли на життя своєю творчістю, часто доповнюваної доходом від інших занять або від родини. Серед них були такі поети, як Вільям Вордсворт і Роберт Бернз.

Див. також

• Українська література
• Письменник

Література

• Київська школа поетів та її оточення: (модерні стильові течії української поезії 1960-90-х років): монографія / Тарас Пастух. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 700 с.

Примітки

1. Поет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Поетеса // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Поетка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
4. Поетка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

• Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 2-ге вид. — 1728 с.
• Українські молоді поети
• Піїт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 215.