Познанське воєводство (1919—1939)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Познанське воєводство.

Познанське воєводство (пол. województwo poznańskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, що існувала до вторгнення нацистів у Польщу 1939 року. Великі міста: Познань, Бидгощ (до 1938 року), Каліш (до 1938 року), Гнезно. Утворена за законом (положення) від 12 серпня 1919 року. Познанське воєводство займало територію площею 28 089 км²^[1][2].

Познанське воєводство
пол. Województwo poznańskie
Герб воєводства (офіційно не був затверджений)
Місто	Познань
Найбільше місто	Познань
Країна	Польська Республіка
Повіти	29
Населення
- повне	2 339 600 жителів (1931)
- густота	83 жителів/км²
Площа
- повна	28 089 км²
Дата заснування	12 серпня 1919
Дата ліквідації	1939
Воєвода	останній — Людвік Бочанський
Познанське воєводство на карті Другої Речі Посполитої
Познанське воєводство на карті Другої Речі Посполитої

Польща, щільність населення, 1931

Населення

Населення воєводства 1921 року становило 1 967 865 осіб^[3].

Поділ населення за національністю^[3]:

• поляки — 83,2%; 1 636 316
• німці — 16,7%; 327 846

Поділ населення за віросповіданням^[3]:

• римо-католицьке — 82,9%; 1 632 087
• лютеранське — 16,3%; 321 564
• юдейське — 0,5%; 10 397

У 1931 р. в Познанському воєводстві жили 2 339 600 осіб.