Покась Віталій Петрович

Віталій Петрович Покась (27 липня 1957, Городище, Черкаська область — 27 жовтня 2017, Київ) — український науковець у галузі природничо-географічної освіти, доктор філософських наук, професор. Почесний Академік АН ВШ України з 2007 р.

Покась Віталій Петрович
Народився	27 липня 1957(1957-07-27) Городище, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Помер	27 жовтня 2017(2017-10-27) (60 років) Київ
Діяльність	педагог
Alma mater	Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького
Галузь	природничо-географічна освіта
Заклад	Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Посада	декан факультету природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Членство	академік АН ВШ України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений працівник освіти України Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Біографія

Народився в місті Городище Черкаської області в родині вчителів Петра Яковича і Євдокії Демидівни. Нащадок козацького писаря Григорія Покаса^[1]. У 1984 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького за фахом «вчитель географії та біології середньої школи».

Могила Віталія Покася, Байкове кладовище

З 1984 р. працював директором студентського містечка педінституту. У 1992 р. призначений начальником управління дошкільних та інтернатних закладів Міністерства освіти України. У 1999 р. обраний деканом природничо-географічного факультету НПУ ім. М. П. Драгоманова. З 2004 р. — професор кафедри теорії та історії педагогіки, директор Інституту природничо-географічної освіти та екології НПУ ім. М. П. Драгоманова.

Помер у 60-річному віці 27 жовтня 2017 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Родина

Був одружений. Дружина — Лілія Покась, кандидат педагогічних наук, завідувачка кафедри психолого-педагогічних дисциплін університету імені М. П. Драгоманова. Виховали доньку Юлію.

Педагогічна діяльність

Під його керівництвом було підготовлено і проведено понад 20 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій з питань освіти.

Автор 3 монографій, 17 навчально-методичних посібників, понад 100 статей та тез доповідей у галузі загальної середньої та вищої освіти. Серед них:

• «Становлення та розвиток інтернатних закладів освіти в Україні (1917—2000). Монографія» (2005);
• «Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді. Методичний посібник» (2001, у співавторстві);
• «Біоетика. Навчальний посібник для загальноосвітніх закладів різних типів» (2006, у співавторстві);
• «Етика та психологія спілкування. Навчальний посібник для загальноосвітніх закладів різних типів» (2006, у співавторстві).

Громадська діяльність

Брав активну участь у розробці Національних програм «Освіта» («Україна XXI століття»), «Діти України», Державної програми «Вчитель», низки законопроєктів, державних стандартів вищої освіти. Працює у складі спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій. Член вченої ради НПУ ім. М. П. Драгоманова, голова вченої ради Інституту прородничо-географіної освіти та екології.

Відзнаки

За трудові досягнення нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2005), почесними знаками «Відмінник освіти України» (1996), «Петро Могила» (2007), «К. Д. Ушинський» (2007), подяками Київського міського голови (2001, 2004). У 2005 р. присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України». У 2010 році нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. У 2014 році нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.