Бляха

Бля́ха^[1] (від нім. Blech через пол. blacha)^[2], також жерсть (від рос. жесть, запозиченого з тюркських мов, епентичне «р», очевидно, під впливом «шерсть»)^[3] — тонкий листовий метал (сталь, алюміній та ін.) з антикорозійним покриттям^[4]. Товщина бляшаного листа 0,08—0,90 мм. Найбільш поширена біла бляха, покрита оловом. Невкрита оловом відпалена бляха називається «чорною»^[4]. Бляху виробляють у листах 512—1000 X 712—2000 мм або в рулонах завширшки до 1 м, масою до 15 т.

Гофрована бляха

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бляха (значення).

Окрім олова, для покриття бляхи застосовують цинк, хром, спеціальні лаки.

Див. також

• Листовий метал
• Бляшанка
• Бляхар