Полежаєв Сергій Олександрович

Сергій Олександрович Полежаєв (рос. Серге́й Алекса́ндрович Полежа́ев; 19 жовтня 1924, Ленінград, Російська РФСР — 19 січня 2006) — радянський і російський актор театру і кіно, заслужений артист Російської Федерації.

Полежаєв Сергій Олександрович
Народився	19 жовтня 1924(1924-10-19)[1]  Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	19 січня 2006(2006-01-19)[1] (81 рік)
Поховання	Волковський цвинтарd
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського
У шлюбі з	Зінаїда Шарко
IMDb	nm0689015
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полежаєв.

Біографія

Воював під час Радянсько-німецької війни, служив на військовому флоті, був поранений.

Навчався в студії при Олександрійському театрі, а потім у Ленінградському театральному інституті у народного артиста СРСР Юрія Юр'єва та народного артиста РРФСР Бориса Жуковського.

Після закінчення працював у театрі, а з 1967 року він — актор студії «Ленфільм».

Був двічі одружений, перша дружина — Зінаїда Шарко.

Похований на Волковському лютеранському кладовищі у місті Санкт-Петербург.

Визнання і нагороди

• Заслужений артист Російської Федерації (12.01.1994).

Творчість

Фільмографія

• 1959 — «Лоша» — білий офіцер
• 1968 — «Віринея» — козачий отаман
• 1968 — «Помилка Оноре де Бальзака» — Микола I
• 1969 — «Ад'ютант його високоповажності» — білий підпільник
• 1970 — «Хліб і сіль» — Аркадій Валеріанович Стадницький, поміщик
• 1971 — «Тіні зникають опівдні» — Філіп Меньшиков
• 1971 — «Даурія» — білий офіцер
• 1972 — «Петерс» — Борис Савінков
• 1972 — «Гарячі стежки» — Махотін
• 1972 — «Йдуть за горизонт» — начальник пароплавства
• 1972 — «Мічений атом»
• 1973 — «Земля Санникова» — повітовий предводитель
• 1973 — «Парашути на деревах»
• 1973 — «Чорний капітан» — Станіслав Турський, начальник білої контррозвідки
• 1973 — «Капітан» — бородатий капітан
• 1973 — «Кортик» — батько Слави (3 серія)
• 1974 — «Народжена революцією» — начальник міліції
• 1975 — «Варіант «Омега»» — комісар держбезпеки
• 1976 — «Мелодії білої ночі»
• 1976 — «Звичайний місяць»
• 1977 — «Блокада. Фільм 3. Ленінградський метроном. Фільм 4. Операція „Іскра“» — Поскрьобишев
• 1977 — «Зберегти місто» — маршал І. Конєв
• 1978 — «Алмазна стежка» — професор Павло Шестаков
• 1978 — «Комісія з розслідування»
• 1978 — «Поворот» — прокурор Ігор Нікітін
• 1978 — «Хода золотих звірів»
• 1979 — «Звільнення Праги» — маршал І. Конєв
• 1979 — «Алегро з вогнем» — командувач
• 1979 — «Батько і син» — Звонарьов
• 1980 — «Білий сніг Росії» — німецький генерал
• 1981 — «20 грудня» — октябрист
• 1982 — «Таємниці святого Юра» — Митрополит Андрей (Шептицький)
• 1982 — «Стратити не представляється можливим» — генерал Володимир Сухомлинов
• 1984 — «Канкан в англійському парку» — гість на прийомі
• 1984 — «Лев Толстой» — великий князь Микола Михайлович
• 1986 — «Нас водила молодість...» — полковник Максимович, начальник білої контррозвідки
• 1987 — «Срібні струни» — Микола Іванович
• 1984 — «Життя Клима Самгіна»
• 1988 — «Автопортрет невідомого» — професор
• 1988 — «Дама з папугою»
• 1991 — «Дій, Маню!» — секретар Івана Якимовича
• 1992 — «Викупна жертва» — Труп
• 1993 — «Роман імператора» 
• 1993 — «Кінь білий» — Фірс
• 1994 — «Злодійка»
• 2004 — «Тільки ти... або багата Ліза»
• 2004 — «Конвой PQ-17» — старий підводник