Полтава Леонід Едвардович

Леонід Полтава (справжнє ім'я Леонід Едвардович Пархомович, прізвище-оберіг Єнсен, нар. 24 серпня 1921, Вовківці, нині Роменська міська громада, Роменський район, Сумська область — пом.19 квітня 1990 Нью-Йорк, США) — український поет в еміграції після Другої світової війни, громадський діяч в Райхскомісаріаті Україна та ДіПі (таборах українців у Німеччині). Журналіст радіо «Свобода» та радіо «Голос Америки». Драматург, редактор еміграційних видань ОУН(б), член спілок ОУП «Слово» та АДУКу — Асоціації Діячів Української Культури.

Леонід Полтава
Леонід Пархомович
Народився	24 серпня 1921(1921-08-24) с. Вовківці, нині Роменська міська громада, Роменський район, Сумська область
Помер	19 квітня 1990(1990-04-19) (68 років) Нью-Йорк,  США
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Діяльність	журналіст, письменник, лібретист
Знання мов	українська[1]
Партія
У шлюбі з	Ходимчук Діамара Олексіївна
Діти	син Роман

Життєпис

Народився в родині сільського лікаря Едуарда Адамовича Пархомовича, мати Любов Іванівна — учителька^[2]. Батька згодом вбили працівники НКВС СССР, переслідували матір.

Навчався у Ніжинському учительському інституті (1940)^[3]. Після втечі сталінської влади з України — активіст культурницького руху, кореспондент українських видань Ромен та Харкова. Згодом — у підпіллі, у числі остарбайтерів у Німеччині^[3]. Зокрема, разом з поетом Леонідом Лиманом, за допомоги Володимира Ярошевича потайки вивіз українські шрифти з колишньої друкарні журналу «Дозвілля» та газети «Земля» з міста Плауена (радянська окупаційна зона) і, таким чином, започатковано український друк спочатку в Реґенсбурзі на Дунаї, а згодом — «Прометей» видавництво в Новому Ульмі^[4]. Опинявся кількаразово в концтаборах; у повоєнні роки — у таборах для біженців у Німеччині. Живе кілька років у Парижі, потім у Мадриді очолює український відділ Іспанського радіо, згодом працює на радіо «Свобода» у Мюнхені^[3].

З 1958 — у США, де працює в українській редакції радіо «Голос Америки», редагує щоденник «Свобода»^[3].

Похований на українському православному цвинтарі Св. Андрія у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Літературна творчість

1946-го виходить його перша збірка «За мурами Берліна», до якої ввійшли поезії часів війни, а 1948 — збірка «Жовті каруселі». 1952 у Мюнхені було видано невеличку збірку його новел під назвою «У вишневій країні». Згодом за океаном виходять ще чотири поетичні збірки: «Біла трава», «Вальторна», «Із еспанського зшитка», «Смак Сонця». У 1953 виходить збірка «Українські балади», а у 1958 — «Римські сонети».

Письменник часто казав: «Люблю працювати для дітей!» і частина його творчого доробку — для дітей: «Лебеді», «Котячий хор», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких», вірші, казки, поеми, оповідання, лібретто оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Мавпячий король», «Лисячий базар».

Прикметний твір-хроніка — історичний роман «1709» про часи українсько-шведського союзу та війну з Росією. 1968 написав репортажну повість «Над блакитним Чорним морем» з 1917—1922 років. Події в ній відбуваються у Туреччині, Болгарії та Чехії.

Твори

Поетичні збірки:

• За мурами Берліна (1946)
• Жовті каруселі (1948)
• Римські сонети (1958)
• Біла трава (1964)
• Валторна (1972)
• Смак сонця (1981)
• Обжинки (2000), збірка новел
• У вишневій країні (1952)

Поеми:

• Нескінчений бій (1959),
• Райдуга (1963),
• Семен Якерсон з України (5–7 березня 1966 , Вашингтон) — поема про сотника Армії УНР Семена Якерсона

П'єси:

• Чого шумлять верби (1950),
• Чужі вітри (1954),
• Заметіль (1967),

Твори для дітей:

• Подорожі і пригоди Миклухи-Маклая: Каарам-Тамо — людина з місяця (1955);
• Слон по Африці ходив (1955);
• Абетка веселенька для дорослих і маленьких (1969);
• Котячий хор (1976);
• Маленький дзвонар із Конотопу;
• Хто як говорить? (2011) тощо.
• Ярослав Паладій. Абетка з історії України: Текст Леоніда Полтави. — Вид. 3-тє. — К. : Варта, 1994.

Романи та повісті:

• Чи зійде завтра сонце? (1950-ті, повість)
• 1709 (історичний роман)
• Над блакитним Чорним морем (1968, повість)

Вшанування пам'яті

В Полтаві існує вулиця Леоніда Полтави^[5].

В місті Ромни також існує вулиця Леоніда Полтави. А також про нього пише Роменський альманах^[6].

2022 року одна з вулиць у місті Суми названа на честь Леоніда Полтави^[7].

Художник-графік Микола Михайлович Бондаренко створив портрет Леоніда Полтави, надрукований в альбомі «Корінням із Сумщини»^[8]