Полуботок Андрій Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полуботок.

Андрій Павлович Полуботок (1695^[1] — 28 листопада 1744) — бунчуковий товариш.

Андрій Полуботок
Андрій Полуботок Андрій Полуботок. Невідомий художник XVIII ст. Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва
Народження:	1695(1695)[1]
Смерть:	28 листопада 1744
Рід:	Полуботки

Біографія

Біографічні відомості про нього досить скупі, і переважно пов'язані з господарською діяльністю. Молодший син майбутнього гетьмана Війська Запорозького Павла Полуботка та Євфимії Самойлович.

В 1728—1744 рр. обіймав посаду бунчукового товариша. Після смерті брата Якова в 1734 р., взяв опіку над племінниками^[a][3].

26 квітня 1739 р. через від’їзд у військовий похід написав заповіт.

Маєтності

В 1726 р. з братом Яковом поступився слобідкою Деревини бунчуковому товаришеві Степану Тарновському. Того ж року Андрій і Яків Павловичі поступилися своїй тітці Марії Василівні та її синові Пилипу Борзаковському селом Буймером, хутором у селі Хицях та 700 руб. грошей, із зобов'язанням купити їй із сином млин з дома колами на р. Пселі в присілку Бережки.

За ним із братом Яковом було записані значні маєтності, зокрема село Михайлівка (нині Сумський район).^[3]

Родина

Був одружений з Марією Андріївною Кондратьєвою, онукою полковника Герасима Кондратьєва^[2].

Коментарі

1. Згідно Володимира Кривошеї єпископ Іродіон (Жураківський) захопив рухоме і нерухоме майно покійного, і взяв в опіку сина і доньку покійного.^[2]