Полуніна Валентина Іванівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полуніна.

Полуніна Валентина Іванівна (1917 року, Розсказово, тепер Тамбовська область — 1 серпня 1943 року, біля с. Руське, Кримський район, Краснодарський край) — радянська військова льотчиця; старший льотчик 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку 325-ї нічної бомбардувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії 2-го Білоруського фронту, гвардії сержант.

Полуніна Валентина Іванівна
Полунина Валентина Ивановна
Народження	1917(1917) Розсказово
Смерть	1 серпня 1943(1943-08-01) біля села Руське[ru], Кримський район, Краснодарський край
Поховання	майдан села Руське[ru]
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Бомбардувальна авіація
Роки служби	1941—1943
Звання	гвардії  Сержант
Командування	46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк
Війни / битви	Друга Світова війна
Нагороди

Біографія

Валя Полуніна народилася в 1917 році в місті Розсказово Тамбовської області.

До Червоної Армії була призвана Тамбовським РВК в 1942 році.

Брала участь у Другій світовій війні як військовий льотчик нічного бомбардувальника «ПО-2» ("УТочка"), на якому в парі зі штурманом завдавала бомбових ударів по військових об'єктах.

Брала участь в Битві за Кавказ, у звільненні Кубані та Криму.

У ніч з 31 липня на 1 серпня 1943 року не повернулася з бойового завдання. Літак збитий вогнем зенітної батареї.

Загибель

1 серпня 1943 року був трагічним для нічного полку: 4 екіпажі згоріли при виконанні бойового завдання над ціллю. Загинули: Ганна Висоцька, Галина Докутович, Євгенія Крутова, Олена Салікова, Євгенія Сухорукова, Соня Рогова, Валентина Полуніна та Галфіра Каширіна^[1].

Згодом останки льотчиць були перепоховані у братській могилі^[2] на майдані в селі Руське^[3] (Молдаванське сільське поселення) Краснодарського краю.

Нагороди

• Орден Вітчизняної війни II ступеня^[4] за подвиги посмертно.