Полунін Сергій Володимирович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Полунін.

Сергій Володимирович Полунін (рос. Сергей Владимирович Полунин; 20 листопада 1989, Херсон, УРСР) — російський артист балету. Народився в Україні, більшу частину життя прожив за кордоном, спочатку у Британії, згодом у Росії. Має паспорти РФ, Сербії та України^[1].

Сергій Полунін
Сергій Полунін у 2013
Ім'я при народженні	Сергій Володимирович Полунін
Народився	20 листопада 1989(1989-11-20) (35 років) Херсон
Громадянство	Україна[1]  Росія[1]  Сербія[2]
Діяльність	артист балету
Галузь	балет[3]
Alma mater	Королівська школа балету (2007)
Знання мов	українська[3], російська і англійська
Заклад	Королівський балет (Лондон)d
Роки активності	2006 — тепер. час
Зріст	1,82 м
Волосся	каштанове
Очі	блакитні
Нагороди	Премія Президента Російської Федераціїd
IMDb	ID 4431536
Медіафайли у Вікісховищі

З 2007 по січень 2012 Полунін був членом Королівського балету в Лондоні, згодом став постійно запрошеним солістом^[4]. З 2012 був провідним солістом Московського музичного театру^[5] та постійним запрошеним солістом Новосибірського театру опери та балету^[6].

Затятий прихильник російського президента Путіна, якого він називав «ангелом», «хорошою людиною, сповненою світла та любові». У листопаді 2018 року Полунін оголосив, що отримав російське громадянство, виклавши фотографію свого нового паспорта і зазначивши, що «радий стати росіянином»^[7]. Підтримав російську окупацію України у 2022, зокрема російську окупацію рідного Херсону. Колаборант.

Життєпис

Народився в Херсоні у сім'ї Галини та Володимира Полуніних.

У 4 роки почав займатись гімнастикою у спортивній школі (ДЮСШ № 3) під керівництвом Наталії Олексіївни Сікновенко, потім — А. Ярушева. У 8 років перейшов з гімнастики до херсонської танцювальної школи «Ювента», у клас педагога Г. Шабаршиної. Після закінчення річної підготовки у 9 років вступив до Київського хореографічного училища, де його викладачами були Е. Костюков, Т. Мартиненко (викладала парні класи) та М. Прядченко. 2003 — у віці 13 років — за підтримки Фонду Рудольфа Нурєєва, виїжджає до Лондона на навчання у Королівській школі балету^[8]. Після закінчення навчання в 17 років розпочинає роботу в Королівському балеті Лондона і стає в 19 років наймолодшим прем'єром у його історії.

У 22 вирішує залишити Лондон^[9] і переїжджає в Росію, де влітку 2012 року, за запрошенням артиста балету, балетмейстера й художнього керівника балетних труп двох російських театрів Ігоря Зеленського^[10] стає прем'єром музичного театру ім. Станіславського — Немировича-Данченка (Москва), а також постійно запрошеним солістом Новосибірського театру опери та балету.

У серпні 2018 року виступив на фестивалі «Опера в Херсонесі», який відбувся в анексованому Криму. У серпні 2019 року став виконувачем обов'язків «ректора» Академії хореографії в Севастополі, яка підзвітна російській владі.^[11] 11 грудня 2024 покинув пост «ректора» і заявив, що покидає Росію^[12].

Полунін в студії Річарда МакДональда.

Репертуар (вистави і проєкти)

• Рудольф. «Майерлінг» К. МакМілана (2013).
• Де Гріє. «Манон» в постановці К. МакМілана.
• Амінта. «Сільвія» в постановці Фредеріка Аштона.
• Солор. «Баядерка» Л. Мінкуса в постановці Н. Макарової.
• Альберт. «Жизель» А. Адана.
• Лускунчик-принц. «Лускунчик» Чайковського.
• Принц. «Попелюшка» С. Прокоф'єва.
• Принц Дезіре. «Спляча красуня» Чайковського
• Арман. «Маргарита й Арман» в постановці Фредеріка Аштона.
• Головна партія у балеті Ф.Аштона «Рапсодія».
• Валет Червів. «Аліса в країні чудес» (хореографія К. Уілдона) — перший виконавець партії та учасник прем'єри.
• Базиль. «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (хореографія А. Горського в ред. М. Чічінадзе).
• Алі. «Корсар» А. Адана (хореографія Петіпа і Гусєва в редакції Хом'якова та Зеленського).
• Франц. «Коппелія» Р.Петі.
• Принц Зігфрид, «Лебедине озеро».
• Вовк, «Петро і вовк» С. Прокоф'єва.
• Наглядач рабинь (сцена «Ганнібал») і Пастух (сцена «Німий») в мюзиклі «Привид опери» Ендрю Ллойда Уеббера.
• Нарцис у постановці К. Голейзовського та Джеймс Дін для проєкту «Men in motion».^[13]
• Участь у проєкті «Can I make the music fly?» для дому моди Dior.
• Номери у проєкті «Великий балет» на телеканалі «Культура»: «Нарцис» Касьяна Голейзовського, «Буржуа» Бена ван Каувенберга, дует «100 градусів по Цельсію» Еміля Фаски, дует з балету «Маргарита й Арман» Фредерика Аштона, варіації Франца з «Коппелії» й Актеону з па де де «Діана та Актеон» Агрипіни Ваганової.^[14]

Фільмографія

• 2016 — «Танцівник» (Dancer), документальний фільм режисера Стівена Кантора.
• 2017 — Вбивство у «Східному експресі» / Murder on the Orient Express — худ.фільм режисера Кеннета Брани, в якому С.Полунін зіграв роль графа Рудольфа Андрені.
• 2018 — Червоний горобець / Red Sparrow, режисер Френсіс Лоуренс.
• 2018 — Лускунчик і чотири королівства /The Nutcracker and the Four Realms, режисер Лассе Халльстрем, Джо Джонстон.
• 2018 — Біла ворона / The White Crow, режисер Рейф Файнс.
• 2020 — Звичайна пристрасть / Passion simple, режисер Даніель Арбід

Нагороди

• Призер танцювального конкурсу в «Артеці» (2001)
• Призер конкурсу «Юність балету» (2002)
• Призер Міжнародного конкурсу Лифаря (2002)
• Золота медаль та приз глядацьких симпатій балетного конкурсу «Приз Лозанни» (2006)
• Переможець Молодіжного конкурсу Гран-прі Америки /YAGP/ (2006)
• Золота медаль Міжнародного конкурсу Лифаря у Києві (2006)
• Звання «Молодий танцюрист року» у Великій Британії (2007)
• Національна премія британської спільноти критиків (Critics' Circle National Dance Awards) як найперспективніший танцюрист (2010)
• Національна премія британської спільноти критиків (Critics' Circle National Dance Awards) як найперспективніший танцюрист (2011)
• Переможець конкурсу «Великий балет» на телеканалі «Культура» у номінації «найкращий танцюрист» (2012)

Скандали

• Під час кар'єри Полуніна в Лондонському Королівському балеті в британських ЗМІ стали з'являтися повідомлення про нестримні вечірки, що тривали ночі поспіль, відпочинок в лондонських клубах; вживання кокаїну, депресію і навіть спроби членоушкодження. Сам Полунін хизувався скандальною популярністю, покрив своє тіло татуюваннями, зокрема зображенням свого кумира — голлівудського актора Джеймса Діна, що помер молодим.
• Полунін стверджував, що не раз виходив на сцену під впливом кокаїну, а одного разу навіть опублікував у себе в «Твіттері» клич: «Хто-небудь продає героїн? Хочу підняти настрій». За Полуніним закріпилося прізвиська «enfant terrible» ("жахлива дитина ") та bad boy («поганий хлопець, хуліган») балету. Спочатку в цьому бачилося швидше поблажливий осуд і мало не захоплення ескападами зірки. У 2012 році він був змушений піти з Королівського балету, заявивши, що «через занадто жорстку атмосферу в театрі художник в ньому вмирає»^[15].
• У лютому 2019 року в інтерв'ю агенції Франс Прес у Москві він продемонстрував татуювання з портретом Путіна на грудях^[16]. Згодом у своєму інтерв'ю Guardian він визнав, що «мало не з дитинства захоплювався Путіним», вважає його «героєм і сильною особистістю». «Я бачу в ньому світло» — заявив Полунін^[17].
• 30 грудня 2022 року міланський театр Arcimboldi повідомив про скасування балетного шоу «Распутін — танцювальна драма», яке мало відбутися 28-29 січня 2023 року за участі Полуніна, «через кампанію протестів в інтернеті та соціальних мережах» (через його татуювання із зображенням Путіна)^[18].

Проросійські погляди

Полунін не приховує своє захоплення російським президентом Путіним, якого він називав «ангелом», «хорошою людиною, сповненою світла та любові». У листопаді 2018 року Полунін оголосив, що отримав російське громадянство, виклавши фотографію свого нового паспорта і зазначивши, що «радий стати росіянином».^[7] До свого допису з російським паспортом в Instagram Полунін додав повідомлення «Росія для мене завжди була та є добром і я дуже радий стати громадянином Росії та прийняти позицію проти зла та безсовісних людей, котрі створюють революції та війни в Україні, Грузії та інших країнах». Наприкінці грудня 2018 року Полунін написав допис про події Євромайдану, в якому висловив підтримку бійцям «Беркуту».^[7]

У відповідь на його проросійські заяви, в кінці листопада 2018 року він був внесений до «чистилища» бази «Миротворець»^[19].