Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Польський національно-територіальний край

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Польський національно-територіальний край
Remove ads

Ця стаття про польську автономію у складі Литви. Про невизнану польську державу на теренах Віленського краю у 1920-х роках див. Серединна Литва

Коротка інформація Столиця, Офіційні мови ...

Польський національно-територіальний край — польськомовний автономний округ, створений в односторонньому порядку в межах Литви литовськими поляками. Поляки в односторонньому порядку оголосили про створення автономного округу, однак литовська влада не визнала створення цієї автономії.

До польської автономії було два шляхи. Перший полягав у співпраці з литовцями (автономія згори), і цього шляху дотримувався Союз поляків Литви (ЗПЛ), а другий був інспірований із Москви та реалізовувався місцевими активістами з Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС) (Ян Цеханович, Чеслав Висоцький із Шальчинінкаю).

Відповідно резолюції литовського парламенту у Вільнюсі в січні 1990 року, уряд Литви зобов'язався підготувати проєкт польської адміністративно-територіальної одиниці до 31 травня 1990 року. Однак, після проголошення незалежності Литви 11 березня 1990 року польська проблема перестала бути актуальною.

31 травня 1990 року Координаційна рада організувала три з'їзди делегатів польської національної меншини щодо створення польської територіальної одиниці в складі Литви. З'їзди, в яких взяли участь близько 240 делегатів, відбулися в Ейшишках, Яворові та Мосцішках, до участі були запрошені органи влади Литви, а також литовські ЗМІ.

У той самий час питанням польської автономії у складі Литви зайнявся Союз поляків Литви і керівництво цієї організації у вересні 1990 року підтримало ідею польського виборчого округу, який, однак, залишився б у складі Литовської держави.

6 вересня 1990 року польські депутати «Вільнюського краю» на з'їзді в Ейшишках одноголосно підтримали резолюцію, що до створення Польського національно-територіального краю. З цього дня в Литві мала б існувати автономна Польська автономія, яка б включала:

Місцем розташування автономної влади мала бути центральна Науйої-Вільна (Нова Вілейка), зараз це східний район Вільнюса, у якому найбільша частка польського населення. Автономна територія мала охоплювати не всю Литовську Вільнюську область, а тільки ту частину, де польське населення переважало, тобто близько 4930 км² (включаючи розширені кордони Вільнюса) з населенням 215 тис. жителів, у тому числі 33 тис. у Новій Вілейці. Саме місто Вільнюс залишилось поза автономною територією. Було прийнято гімн території " Rota " та біло-червоний прапор.

2 травня 1991 року ради народних депутатів Вільнюського й Шальчинінкського районів проголосили Польський національно-територіальний край. До визнання Польського національно-територіального краю Верховною Радою Литви, до якої були направлені постанова, а також проєкт закону про створення автономії, правління було доручено Координаційній раді.

Однак литовська еліта виступила проти автономії, вказуючи на іредентизм, зраду та реалізацію сценарію, написаного в Москві.

19 серпня 1991 року в Москві відбулася спроба комуністичного перевороту, яку підтримали поляки-комуністи в Литві. Розпад СРСР означав кінець планів створення Польського автономного краю. 3 вересня 1991 року рада народних депутатів Шальчинінкського району звільнила голову Чеслава Висоцького та його заступника, через підтримку перевороту, а наступного дня литовський парламент розпустив органи місцевого самоврядування в польськомовних регіонах і запровадив судове управління у Шальчинінкайському та Вільнюському районі. Польські комуністичні лідери були притягнуті до відповідальності та звільнені з посад.

Remove ads

Дивитися також

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads