Поль Пенлеве

Поль Пенлеве (фр. Paul Painlevé; 5 грудня 1863 — 29 жовтня 1933) — французький математик і політик, доктор математичних наук (1887), член Паризької академії наук (1900), член-кореспондент АН СРСР (з 1924), двічі був прем'єр-міністром Третьої Республіки: 12 вересня — 13 листопада 1917 і 17 квітня — 22 листопада 1925. Є одним з творців аналітичної теорії диференціальних рівнянь

Поль Пенлеве
фр. Paul Painlevé
Народився	5 грудня 1863(1863-12-05)[1][2][…]  Париж[3]
Помер	29 жовтня 1933(1933-10-29)[3][2][…] (69 років)  Париж[3]
Поховання	Пантеон[4] і цвинтар Монпарнас[4]
Країна	Франція
Діяльність	математик, політик, професор, викладач університету
Alma mater	Вища нормальна школа
Заклад	Університет науки та технології Лілль I[2] факультет природничих наук Паризького університетуd[2] Політехнічна школа[2] Колеж де Франс[2] Вища нормальна школа[2] Паризький університет Консерваторія мистецтв і ремесел
Посада	депутат Національної асамблеї Франції, голова Ради міністрів Франціїd, голова Ради міністрів Франціїd і president of the French Academy of Sciencesd[5]
Науковий керівник	Еміль Пікар[6]
Вчителі	Еміль Пікар
Аспіранти, докторанти	П'єр Фату Auguste Boulangerd[6] René Garnierd[7] Ernest Esclangond[6] Henri Dulacd[6] Ludovic Zorettid[8]
Членство	Ліга прав людиниd Французька академія наук Шведська королівська академія наук Угорська академія наук Російська академія наук Академія моральних і політичних наук Instituto de Estudios Catalanesd[9]
Партія	Republican-Socialist Partyd
Відомий завдяки:	Теорії диференціальних рівнянь
Діти	Jean Painlevéd
Нагороди	премія Понселе (1896) Конкур женераль Bordin Prized (1894)
Роботи у Вікіджерелах  Поль Пенлеве у Вікісховищі

Біографічні дані

Поль Пенлеве народився в Парижі. Випускник Ліцею Людовіка Великого, закінчив Вищу нормальну школу в Парижі (1886) і отримав ступінь доктора математики в 1887 після завершення періоду навчання в Геттінгенському університеті (Німеччина) у Фелікса Клейна і Германа Шварца.

В 1887—1892 працював професором математики в Лілльському університеті. Після повернення до Парижа в 1892 викладав на Факультеті наук і в Політехнічній школі. З 1896 читав курс лекцій у Колеж де Франс, а з наступного року, у Вищій нормальній школі. В 1906 був обраний депутатом парламенту від Парижа. Працював також в Сорбонні і Вищій школі аеронавтики (1909)^[10].

Пенлеве виявляв великий інтерес до машинобудування, і сприяв розвитку його нової галузі — авіації. У 1908 році він став першим пасажиром літака Вілбера Райта, який влаштовував показові польоти в Парижі. У 1909 році Поль Пенлеве створив перший університетський курс з аеронавтики.

У наступні роки Пенлеве відійшов від науки і зайнявся політикою. Займав пост міністра освіти і винаходів (1915—1916) в уряді Бріана, пізніше став військовим міністром в кабінеті Рібо (березень — вересень 1917). Двічі обіймав посаду прем'єр-міністра Франції: у вересні-листопаді 1917 р. (змінив Жоржа Клемансо) і в квітні-листопаді 1925 року. Між цими періодами був головою палати депутатів, а після відставки О.Мільєрана брав участь в президентських виборах кандидатом від лівих сил, але програв (президентом було обрано Гастона Думерга).

Обіймав посади військового міністра у 1926 і 1928, міністра авіації в 1930—1931 і 1932—1933.

Помер Пенлеве в Парижі 29 жовтня 1933.

Наукові досягнення

Основні дослідження відносяться до раціональної механіки, теорії функцій, аналітичної теорії диференціальних рівнянь, теорії авіації, одним з основоположників якої у Франції він є. У математиці і механіці ставив найважчі задачі. Ввів біуніформні перетворення при вивченні алгебраїчних ліній і поверхонь, досліджував особливі точки диференціальних рівнянь, вивчав умови рівноваги для тих випадків, коли силова функція не проходить через максимум. Застосував теорію безперервних груп до проблем теорії функцій. Зробив істотний внесок у розвиток теореми Коші-Ліпшиця для диференціальних рівнянь. Низка робіт присвячена філософії науки^[11].

Більша частина робіт Пенлеве в галузі фізики (пов'язані з чорними дірами) набагато випередила свій час і стала зрозумілою і оціненою тільки через тридцять років після його смерті.

Бібліографія

• Painlevé, P. Leçons sur la théorie analytique des équations différentielles, professées a Stockholm, Paris, 1897.
• Painlevé P. Mémoire sur les équations différentielles dont l'intégrale générale est uniforme // Bull. Soc. Math. France, vol. 28, 1900, p. 201-261

Вшанування пам'яті

• На честь П. Пенлеве вЛатинському кварталі Парижа названо сквер, на якому встановлена меморіальна табличка про політика-вченого.
• Авіаносець Painlevé (закладено в 1938, будівництво не було завершене) названо на його честь^[12].
• Астероїд 953 Пенлева названо на його честь^[13].