Поль Свінгс

Поль Свінгс (фр. Polidore (Pol) Ferdinand Félix Swings; 24 вересня 1906(19060924) — 28 жовтня 1983) — бельгійський астроном, член Бельгійської королівської академії наук, літератури та образотворчих мистецтв (1955).

Поль Свінгс
Народився	24 вересня 1906(1906-09-24)[1][2][…]  Ransartd, Шарлеруа, Arrondissement of Charleroid, Ено, Бельгія
Помер	28 жовтня 1983(1983-10-28)[1][2][…] (77 років)  Еньоd, Льєж[d], Льєж, Валлонія, Бельгія
Країна	Бельгія
Діяльність	астрофізик, викладач університету
Alma mater	Льєзький університет (1927)
Заклад	Льєзький університет
Науковий керівник	Marcel Dehalud[3]
Відомі учні	Marcel Nicoletd[3]
Аспіранти, докторанти	Marcel Nicoletd[3] Поль Леду[3]
Членство	Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Баварська академія наук Національна академія наук США
Діти	Jean-Pierre Swingsd
Нагороди	prix Francquid (1948) премія Жуля Жансена (1958) медаль Жансена (1961) honorary doctor of the Charles University of Pragued honorary doctor of the University of Bordeauxd (1963)

Родився в Рансарті, нині це частина Шарлеруа. У 1927 році закінчив Льєзький університет. З 1927 року працював в Льєзькому університеті. У 1926—1928 роках стажувався у Франції (у Сорбонні, оптичному інституті в Парижі, у Медонській обсерваторії), у 1929—1930 роках — у Варшавському університеті, де займався спектроскопією. З 1936 року — професор Льєзького університету. У 1939—1942 роках був професором Чиказького університету (США). Очолював Інститут астрофізики Льєзького університету.

Наукові праці присвячені експериментальній спектроскопії та астроспектроскопії. Вивчив лабораторні спектри деяких двоатомних молекул, що становлять інтерес для астрофізики, а також заліза, неону, аргону в різних станах іонізації. Виконав численні дослідження спектрів комет. У 1941 році за допомогою механізму флюоресценції пояснив аномалії в розподілі інтенсивності всередині молекулярних смуг у спектрах комет і особливості змін цього розподілу від однієї комети до іншої, а для однієї і тієї ж комети — залежно від її геліоцентричної відстані. Показав, що ці аномалії пов'язані з нерівномірністю розподілу енергії в сонячному випромінюванні, що збуджує флуоресценцію молекул (через присутність ліній поглинання) і з розходженням променевих швидкостей різних комет щодо Сонця. Цей ефект, названий ім'ям Свінгса, дав змогу пояснити особливості молекулярних спектрів не тільки комет, а й полярних сяйв і сутінкового неба. Вивчив також атомні спектри комет. У 1956 році спільно з Л. Азером опублікував атлас спектрів комет. Досліджував різні типи нестаціонарних зір (зір Вольфа — Рає, симбіотичних, напівправильних), планетарні туманності; пояснив механізми випромінювання і поглинання ліній іонів азоту і вуглецю в атмосферах гарячих зір. У 1937 році спільно з Л. Розенфельдом уперше виявив молекули в міжзоряному середовищі — у спектрі міжзоряного поглинання була ототожнена лінія молекули CH.

Член Паризької академії наук (1964), Американської академії мистецтв і наук (1965), Національної академії наук США (1966), Міжнародної академії астронавтики, Баварської академії наук (1967), Національної академії дей-Лінчей (Італія, 1972), президент Міжнародного астрономічного союзу (1964—1967).

Премія імені Франкі (1947), Сольвеївська премія (1970).

На честь Поля Свінга названо астероїд головного поясу 1637 Свінгс.

Джерела

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Свингс Поль. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)