Поль Таллеман Молодший

Поль Таллеман, званий Поль Таллеман Молодший (нар. 18 червня 1642 у Парижі — пом. 30 липня 1712 там) — французький священнослужитель і письменник. Член Французької академії.

Поль Таллеман Молодший
фр. Paul Tallemant le Jeune
Народився	18 червня 1642(1642-06-18)[1][2][…]  Париж, Французьке королівство[3]
Помер	30 липня 1712(1712-07-30)[1][2][…] (70 років)  Париж, Французьке королівство
Країна	Франція
Діяльність	католицький священник, письменник
Знання мов	французька[1]
Членство	Французька академія (30 липня 1712)[4] і Академія надписів та красного письменства (1712)[5]
Посада	seat 5 of the Académie françaised[4] і Q99197615?
Конфесія	католицтво
Батько	Gédéon Tallemantd
Родичі	François Tallemant the Elderd і Жедеон Таллеман де Рео
Автограф
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

З біографії

Таллемент походив з родини гугенотів ; брати Франсуа та Гедеон Таллеманти були його двоюрідними братами.

Таллемент став відомим як письменник завдяки своїй праці «Voyage de l'isle d'amour», яку він опублікував з великим успіхом у 1663/64 роках, натхненний «Мандрами Гуллівера» Джонатана Свіфта . Крім того, Таллемент віддавав перевагу меншим літературним формам, таким як дивертисмент, панегірик або елога .

У 1666 році Французька академія призначила Таллемента наступником покійного письменника Жана Ож'є де Гомбо (Крісло 5). У 1712 році на цьому місці його змінив письменник Антуан Данше.

У 1673 році Академія написів та художньої літератури прийняла Таллемента до своїх членів. Постійний секретар, Акаадемії Клод Гро де Бозе, прокоментував цю подію приємним словом: «…рекоменований радше за свої чесноти, ніж за таланти».

Поль Таллемант Молодший помер через шість тижнів після свого 70-річчя 30 липня 1712 року в Парижі.

Твори

• Voyage de l'isle d'amour . Париж 1663 (онлайн)
• Le second voyage de l'isle d'amour . Париж 1664.
• Recueil de quelques pièces new et galantes, tant en prose qu'en vers . Кельн 1663.
• Panégyriques et harangues à la louange du roi . Париж 1677.
• Зауваження та рішення Французької академії . Видання Slatkine, Женева 1972 (репринт видання Париж 1698, онлайн).